Несподіваний поворот: ЄС та Польща змінюють правила для українських біженців

Колись тиха вулиця в Гожуві-Велькопольському стала свідком драматичних змін для 74-річного Костянтина Костецького та його дружини. Після місяців під окупацією в Куп'янську вони знайшли притулок у центрі для біженців. Проте нові правила, що набули чинності в Польщі, поставили під загрозу їхнє безпечне існування, змушуючи літніх людей шукати нові шляхи для виживання.

Разом із Костянтином Костецьким, близько 70 літніх українців у центрі для біженців зіштовхнулися з невизначеністю. Керівник центру, Лес Гондор, висловив занепокоєння, наголосивши на необхідності підтримки для тих, хто не може забезпечити себе через вік або стан здоров'я. Не лише літні люди, але й багатодітні сім'ї, як родина Юлії Ахаркової, стикаються з труднощами у пошуку житла, оскільки власники квартир нерідко відмовляють українцям.

Ці події розгортаються на тлі підготовки Європейською комісією найзначніших змін до директиви про тимчасовий захист для українців з 2022 року. Очікується, що в липні оголосять про нові правила, згідно з якими тимчасовий захист зможуть отримати лише ті громадяни України, які нададуть свідоцтво про звільнення від мобілізації.

Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик підтвердив, що Варшава підтримує ці зміни. Нові обмеження стосуватимуться не тих, хто вже користується захистом, а лише тих, хто звертатиметься за ним після набрання чинності правилами. Це включить як чоловіків, так і жінок. Хоча директива буде ухвалена в липні, діяти вона почне з березня 2027 року, після завершення чинного періоду тимчасового захисту. Додатково інформує польське видання Rzeczpospolita.

Паралельно Польща готує значні поправки до закону про громадянство, які торкнуться всіх іноземців. Проєкт передбачає збільшення терміну проживання в країні до восьми років, запровадження тесту на натуралізацію, що перевірятиме знання польської мови на рівні B2, історії та конституційних норм, а також підписання "заяви про лояльність". Ці заходи спрямовані на гарантування інтеграції нових громадян у польську систему цінностей.

Обмеження в Польщі, такі як нові правила проживання, вже призвели до того, що тисячі українських біженців можуть втратити безкоштовне житло. Уряд Польщі пояснює це необхідністю скоротити витрати, які вже досягли 40 мільярдів злотих. Окрім економічних причин, деякі експерти вказують на зміну ставлення до українців у польському суспільстві на тлі суперечок між Варшавою та Києвом, про що пише The Telegraph.

Наразі тимчасовим захистом у країнах ЄС користуються 4,3 мільйона українців. Найбільша кількість біженців зареєстрована в Німеччині (1,2 мільйона осіб) та в Польщі (960 тисяч осіб). Дорослі чоловіки становлять 26,6% від загальної кількості тих, хто користується захистом у ЄС, що дорівнює близько 1,15 мільйона осіб. У Польщі понад 218 тисяч чоловіків віком від 18 до 65 років мають статус UKR.

Раніше Україна закликала країни ЄС обмежити прийом своїх громадян на особливих умовах тимчасового захисту, оскільки чимало мобілізаційнозобов'язаних осіб виїхали за кордон. Це стало частиною ширшої стратегії, яку аналітик Кшиштоф Нечипор назвав спробою президента України перекласти відповідальність за низький рівень призову на Захід.

Заступник голови МВС Польщі заявив: "Польське громадянство надає низку привілеїв, зокрема право обирати та бути обраним. Тому ми маємо бути впевнені, що така людина інтегрована в нашу систему цінностей, а "заява про лояльність" стане важелем впливу на тих, хто міг би виступити проти інтересів Польщі".

Костянтин Костецький, 74-річний біженець з Куп'янська, поділився: "Наших українських пенсій недостатньо для життя в Польщі, адже ми отримуємо близько 800 злотих на місяць, тоді як оренда житла коштує значно дорожче".

Керівник центру для біженців Лес Гондор підкреслив: "Якщо люди не можуть самостійно забезпечити себе через вік або стан здоров’я, їм необхідно допомагати, а не залишати без підтримки".

Ці зміни позначають новий етап у ставленні до українських біженців в Європі, змушуючи адаптуватися до більш вимогливих умов. Подальша інтеграція та підтримка українців залежатиме від здатності долати ці виклики, зберігаючи при цьому гуманність та солідарність.