"Бидло, пиво і ганьба": 10 українських слів, які раніше мали абсолютно інше значення

В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність.Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення, пише tsn.Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення.Бидло. Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема - биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші і тим більше їх шанували. Бовдур. Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні, коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер. Гість. Ми звикли, що гості - це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців. Ганьба. До середини дев'ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи. Здоровий. Ця лексема нам відома у декількох значеннях – великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям. Жир. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм "з жиру біситься", тобто, всього має доволі і чимось не задоволений. Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення - орати землю. Пиво. Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво. Празник. Слово мало значення "порожній", тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов'язані слова "попразник" - перший день після вихідного, "празний" - ледачий, "празникувати" - бити байдики, нічого не робити. Цілуватися. Раніше в українців була традиція - цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров'я. Це слово означає "цілитель", "цілющий", тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.