Вибухи у Вишневому: затримано керівників оборонного підприємства через службову недбалість

У ніч на 6 липня на Київщині, під час масованої атаки Російської Федерації, на території одного з оборонних підприємств у Вишневому спалахнула пожежа. Після спалаху почалася детонація боєприпасів, які зберігалися в ангарах. Ця подія призвела до значних руйнувань та жертв, залишивши місто у стані шоку.

За даними слідства, причиною масштабних наслідків стала не лише атака, але й службова недбалість. Генеральний директор оборонного підприємства не забезпечив належну організацію виробничо-господарської діяльності та не дотримався вимог пожежної безпеки, а також нормативно-правових актів щодо зберігання боєприпасів та вибухових речовин. Його заступник з виробництва, зі свого боку, допустив розміщення боєприпасів у непридатних для цього складських приміщеннях, розташованих поруч з житловими будинками.

СБУ повідомила, що складські приміщення не були призначені для зберігання боєприпасів і використовувалися без відповідних дозвільних документів. Відстань від огорожі підприємства до найближчих будівель становила близько 24 метрів, а до одного з приватних будинків – менше 18 метрів.

Внаслідок цих порушень сім людей загинули, а 29 отримали поранення. Понад 600 мешканців були евакуйовані, а 13 гектарів житлової забудови перетворилися на руїни. За даними правоохоронців, російська ракета 9М723 комплексу "Іскандер" стала першопричиною трагедії, але масштаб подальшої детонації та її наслідків визначило саме нехтування базовими правилами зберігання і безпеки.

Співробітники контррозвідки та слідчі СБУ затримали генерального директора та його заступника, повідомивши їм про підозру за частинами 2 та 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Готуються клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обох посадовців звільнили.

Зараз триває встановлення повного ланцюга прийнятих рішень: хто саме дозволив розміщення боєприпасів на цій території, хто відповідав за їх безпечне зберігання та хто мав контролювати дотримання правил. Також, як встановило слідство, перевіряється версія щодо можливого впливу російських агентів та витоку інформації про місце зберігання боєприпасів.

Схоже, що об'єкт, де сталася детонація, не знаходився на балансі Збройних Сил України, проте рішення Ставки Верховного Головнокомандувача та урядові постанови прямо забороняють розміщення складів боєприпасів поруч із цивільною забудовою. Ці вимоги, як зазначалося, були проігноровані.

Наслідки вибухів у Вишневому стали наймасштабнішими за руйнування житлового сектору з 2022 року. Загалом пошкоджено 280 житлових будинків, з них 253 приватні та 27 багатоквартирних. Уряд ухвалив рішення спрямувати понад 3 мільярди гривень із резервного фонду держбюджету на ліквідацію наслідків удару.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко зазначив: "7 загиблих. 29 поранених. Понад 600 евакуйованих. 13 гектарів житлової забудови в руїнах. Це не лише наслідки чергового ракетного удару РФ. За даними слідства, масштаб трагедії збільшила службова недбалість конкретних людей у тилу."

Він також уточнив, що "значна кількість боєприпасів зберігалася у приміщеннях, які категорично не відповідали вимогам безпеки та не мали необхідних дозвільних документів. Склад не був призначений для такого зберігання, тим більше тривалого".

Ця трагедія служить сумним нагадуванням про критичне значення дотримання правил безпеки та відповідальності на всіх рівнях. Розслідування триває, і суспільство чекає на повне з'ясування всіх обставин, аби подібні події ніколи не повторилися.