/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F7b1ee1ddaf0b2f2a673391fc00f16fb4.png)
$372 000 за кредит одного: Верховний Суд дозволив забирати спільне майно родини
Уявіть: чоловік узяв великий кредит, а через кілька років виконавці стукають у двері вже до всієї родини. Банківські рахунки блокують, машину забирають на штрафмайданчик, а квартиру виставляють на торги. І все це — через позику, до якої дружина формально не мала жодного стосунку. Саме таку ситуацію розглядав Верховний Суд, і його висновки змусять замислитися кожну українську родину.
Як повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, ключове питання в тому, на що саме пішли позичені гроші. Якщо кредит брався на ремонт квартири, купівлю житла чи інші сімейні потреби — суд майже напевно визнає його спільним боргом. І тоді відповідати доведеться обом.
За Сімейним кодексом України, майно, набуте в шлюбі, вважається спільним. Так само й великі витрати родини розглядаються як спільна справа. Коли один із партнерів підписує кредитний договір, закон за замовчуванням припускає, що другий дав на це згоду. Але є нюанс: якщо йдеться про продаж нерухомості, авто чи іншого цінного майна — без нотаріально завіреного дозволу другої половинки не обійтися.
Верховний Суд розглянув справу на $372 000
Найгучніший прецедент — справа, де один із подружжя взяв кредит у розмірі 372 тисячі доларів США. Другий із подружжя договір особисто не підписував, однак Верховний Суд пояснив: це ще не означає, що людина не має стосунку до боргу. Якщо буде доведено, що гроші пішли на потреби сім'ї, відповідати за такий кредит мають обоє.
Окремо суд наголосив: борги можна прив'язувати до іноземної валюти. Тобто якщо в договорі фігурувала сума в доларах, повертати її доведеться в гривнях за курсом, визначеним умовами угоди. Для родини це означає подвійний ризик — і сама сума боргу, і коливання валютного курсу.
Як відбувається стягнення: від арешту рахунків до продажу майна
Механізм примусового стягнення невблаганний. Отримавши рішення суду, державні виконавці відкривають виконавче провадження і запускають повний цикл: арешт банківських рахунків, блокування та списання коштів, опис і вилучення майна для подальшого продажу на електронних торгах. Під удар потрапляє все, що належить боржнику та його родині — квартира, автомобіль, побутова техніка, заощадження.
Водночас закон має і захисні механізми. Під час воєнного стану діють додаткові обмеження: не можуть вилучати предмети першої необхідності, а єдине житло боржника — під особливим захистом. Проте коли йдеться про іпотечне майно — правила жорсткіші.
Як захистити себе від чужих боргів
Якщо ваш партнер бере великий кредит, варто одразу подбати про власну безпеку. По-перше, фіксуйте письмово, на що саме йдуть позичені кошти. По-друге, укладайте шлюбний договір — це не «ознака недовіри», а інструмент, який чітко розмежовує особисті та спільні фінансові зобов'язання. По-третє, якщо справа дійшла до суду — доведіть, що позика не стосувалася сімейних потреб і ви не давали згоди на її оформлення.
Більше деталей читай у матеріалі: майно арештували помилково: українці зможуть повернути його без суду.

