ЄС вперше вдарив: П'ять компаній та голова ABS Electro під санкціями за удари по Києву

У липні 2026 року мирний сон мешканців Києва двічі було перервано масованими атаками дронів та ракет. У ніч на 2 липня, столиця пережила наймасштабнішу атаку від початку війни, що призвела до загибелі 10 людей та поранень понад 100 українців, включаючи дітей. Мер Києва Віталій Кличко оголосив 3 липня Днем жалоби, тоді як рятувальники продовжували розбирати завали житлового будинку.

Не пройшло й кількох днів, як у ніч на 6 липня російські війська знову завдали удару, ракета влучила в житловий будинок, збільшивши кількість загиблих до 19, серед яких була ще одна дитина, а число постраждалих перевищило 60 осіб. Тоді система протиповітряної оборони не змогла перехопити балістичні ракети типів "Іскандер" чи "Циркон", що викликало гостру необхідність у нових заходах впливу.

Ці смертоносні атаки стали каталізатором для повідомленні Ради Європейського Союзу, яке нарешті відбулося 17 липня. повідомила, що п'ять компаній російської групи ABS Electro та їхня керівниця Ірина Харісова були додані до санкційного списку. Цей крок став першим випадком, коли ЄС прямо відреагував обмежувальними заходами на конкретні масовані обстріли Києва.

Санкції мотивовані тим, що компанії групи ABS Electro займаються розробкою та виробництвом електронних і радіоелектронних компонентів для безпілотних літальних апаратів. Зокрема, вони створюють системи, що підвищують стійкість російських БПЛА, таких як "Шахед" та "Герань", до засобів радіоелектронної боротьби. Окрім того, деякі компанії групи виробляють автоматизовані системи управління для російської енергетики, яка є джерелом доходу для уряду РФ.

Ірина Харісова, яка обіймає посаду голови правління групи ABS Electro та директорки кількох її компаній, стала однією з ключових осіб, проти якої були застосовані санкції. Включення її до списку обмежувальних заходів означає заморожування активів, заборону надання коштів чи економічних ресурсів, а також заборону на в’їзд до країн Вікіпедія.

Це рішення було прийнято в межах санкційного режиму, що стосується дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Таким чином, Європейський Союз посилив тиск на російський військово-промисловий комплекс, спрямовуючи обмежувальні заходи на конкретні структури, що сприяють агресії.

До цього часу ЄС вже обговорював можливості посилення санкцій. Глави країн G7 раніше домовилися посилити тиск на військову економіку РФ, а Дональд Трамп висловлював готовність повернутися до жорсткого санкційного тиску на російський енергетичний сектор. У Великій Британії також оголосили про нові санкції, спрямовані переважно проти тіньового флоту Росії.

Раніше планувалося, що додаткові санкції проти РФ у відповідь на масовані атаки будуть затверджені під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня, проте рішення було відкладено. Напередодні глава європейської дипломатії Кая Каллас заявляла про намір запропонувати застосування санкцій до ширшого кола компаній, які підтримують військово-промисловий комплекс Росії. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі [WhatsApp: WhatsApp англійською.

"У зв'язку з триваючою та ескалюючою агресією росії проти України Рада ЄС вирішила запровадити обмежувальні заходи щодо однієї особи та п'яти юридичних осіб", – заявили представники Ради Євросоюзу.

Це рішення підкреслює нову фазу в санкційній політиці Європейського Союзу, сфокусовану на конкретних відповідальних за агресивні дії Росії. Воно покликане не лише заморозити активи, а й серйозно знизити можливості російського військово-промислового комплексу, який продовжує атакувати українські міста та мирних жителів.