Греція: санкції ЄС проти газу РФ, ризик втрати ринку та протистояння

Наприкінці минулого тижня Греція знову опинилася в центрі уваги європейської політики. У той час, як Комітет постійних представників ЄС (Coreper) намагався ухвалити рішення щодо нового пакету санкцій проти Росії, грецькі урядовці виступили з несподіваною заявою. Вони заблокували ухвалення обмежень, посилаючись на потенційні ризики для європейської економіки та конкурентоспроможності.

Ключовим моментом суперечки стала запропонована заборона на постачання російського газу до третіх країн. Афіни наголосили, що такі заходи можуть призвести до того, що європейські компанії втратять значну частку ринку на користь конкурентів, які не входять до ЄС. Ця позиція викликала дискусії щодо справжніх мотивів Греції, адже її компанії володіють 172 СПГ-танкерами, що становить приблизно 23% світового флоту таких суден, і близько 81% місткості СПГ-флоту ЄС.

Греція не вперше висловлює заперечення щодо санкційної політики. Раніше Болгарія та Італія також погрожували заблокувати 21-й пакет санкцій з інших причин. Проте розбіжності щодо питання російського скрапленого природного газу залишаються невирішеними, як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Переговори щодо пакета відкладаються, а рішення щодо зниження цінової стелі на російську нафту перенесено щонайменше до 23 липня.

Позиція Афін має цілком конкретний економічний мотив: заборона на перевезення російського газу до третіх країн може безпосередньо вдарити по їхніх судноплавних компаніях. Представники грецького уряду заявили про необхідність ретельно збалансованого санкційного пакета, щоб посилити тиск на Москву, мінімізуючи «непередбачувані наслідки для європейських підприємств, споживачів та конкурентоспроможності».

Вони закликали, щоб у результаті санкційної політики Європа не «втратила цілі сектори економічної діяльності або частку ринку на користь гравців, що не входять до ЄС». За їхніми словами, санкції мають підривати економічний потенціал Росії, а не створювати стратегічні переваги для інших за рахунок Європи. Це твердження підкреслює глибоке занепокоєння Греції стосовно економічних збитків для її ключового сектору.

Наразі переговори між країнами-членами Євросоюзу тривають, а Греція продовжує наполягати на своїх умовах. Незважаючи на заяви про важливість єдності, позиція Афін демонструє, що національні економічні інтереси відіграють значну роль у формуванні спільної політики ЄС. Результат цих дискусій визначить не лише масштаби санкцій проти Росії, а й здатність Європи досягти консенсусу в нагальних питаннях.

Питання обмежувальних заходів проти російських енергоносіїв залишається одним із найбільш складних у європейській політиці. Кожна країна-член ЄС має власні економічні інтереси та залежності, що ускладнює досягнення єдиної позиції.

Раніше вже були випадки, коли окремі держави висловлювали заперечення щодо санкцій. За інформацією Reuters, цінова стеля на російську нафту також відкладалася через суперечки між країнами-членами. Це демонструє, що механізм ухвалення рішень в ЄС, який потребує одностайної підтримки, може бути вразливим до національних інтересів.

Один з посадовців уряду Греції зазначив: «Європа не повинна в результаті своєї власної санкційної політики втратити цілі сектори економічної діяльності або частку ринку на користь гравців, що не входять до ЄС. Санкції повинні підривати економічний потенціал Росії, а не створювати стратегічні вигоди для інших за рахунок Європи».

Поки ЄС намагається утримувати єдність у своєму підході до Росії, внутрішні розбіжності, керовані економічними міркуваннями, продовжують створювати перешкоди. Позиція Греції висвітлює виклики, з якими зіштовхується блок, балансуючи між колективними геополітичними цілями та індивідуальними національними інтересами, що може затягнути ухвалення ключових рішень та вплинути на ефективність санкцій у довгостроковій перспективі.