Латвія зміцнює кордони: Кулбергс критикує ЄС за блокування санкцій проти Росії

На тлі зростаючої загрози з боку Росії, Латвія посилила охорону критично важливої інфраструктури. Додаткові заходи безпеки запроваджено навколо Інчукалнського підземного газосховища, гідроелектростанції на річці Даугаві, а також інших об'єктів енергетичної інфраструктури. Ці кроки були продиктовані розвідувальними даними, які вказують на можливу підготовку Росією провокацій проти інфраструктури країн Балтії.

Прем’єр-міністр Кулбергс активно шукає підтримки для зміцнення оборони країни. Він звернувся до генерального секретаря НАТО Марка Рютте з проханням збільшити кількість союзних військ та надати додаткові засоби протиповітряної оборони для Латвії. Крім того, Латвія прагне інтегрувати власні системи боротьби з безпілотниками, які розробляються за участі України, у загальну систему оборони Альянсу.

Водночас Кулбергс висловив своє рішуче несприйняття позиції окремих країн Європейського Союзу, які блокують ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії. До таких країн, за його словами, належать Греція та Болгарія. Прем'єр наголосив, що бездіяльність щодо російського «тіньового флоту» танкерів та експорту скрапленого природного газу продовжує фінансувати російську військову машину, що призводить до загибелі українських військових і цивільних.

Прем'єр-міністр Латвії вважає, що через невдачі Росії у війні проти України зростає ризик гібридних атак, тому країни регіону мають бути готовими до будь-яких сценаріїв. За його словами, Латвія готується до можливих спроб втручання РФ у національні вибори, що відбудуться у жовтні, і попереджає про наростання пропагандистського тиску з боку Росії, особливо щодо країн Балтії та Фінляндії.

За словами лідера країни, аналітики розглядають три можливих сценарії агресії Кремля проти країн НАТО. Сам Кулбергс заявляв, що Європі слід зміцнювати східний кордон, оскільки він не вірить у мирні угоди з Росією.

Латвія, зважаючи на заяви командувача ЗС Каспарса Пуданса про можливе вторгнення Росії до кінця 2028 року, планує найближчим часом розгорнути додаткові системи протиповітряної оборони на східному кордоні. Ще на початку червня, після вступу на посаду, Андріс Кулбергс виступав проти збереження ділових зв’язків із РФ.

21-й пакет санкцій передбачає обмеження проти близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також посилення заходів щодо російського СПГ. Однак країни Європейського Союзу протягом трьох днів не змогли досягти згоди щодо запровадження нового пакета санкцій проти РФ. Через відсутність домовленостей посли ЄС були змушені тимчасово заморозити чинний ліміт цін на російську нафту ще на один тиждень.

Президент Литви Гітанас Науседа також заявив, що інформація від розвідок вказує на можливу підготовку Росією провокацій у Польщі чи країнах Балтії, що підтверджує стурбованість Латвії.

«Деякі європейські країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете досягти миру? Не можна мати і те, й інше», — заявив латвійський прем'єр Андріс Кулбергс, посилаючись на те, що зволікання з новими обмеженнями безпосередньо впливає на здатність Кремля продовжувати війну проти України.

Дії Латвії та рішучість прем'єра Андріса Кулбергса підкреслюють зростаючу напругу в регіоні та необхідність єдності у протидії російській агресії. Майбутні місяці покажуть, чи зможе Європейський Союз подолати внутрішні розбіжності та забезпечити дійсно ефективну політику санкцій, яка відповідатиме прагненням до миру та безпеки, про які так відверто говорив латвійський очільник. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.