Сейм Польщі ухвалив резолюцію до роковин Волинської трагедії: реакція МЗС

17 липня Сейм Польщі одноголосно ухвалив резолюцію, метою якої було вшанування пам’яті жертв «геноциду, скоєного українськими націоналістами на східних територіях Другої Речі Посполитої». Ця постанова наголошує на важливості пошукових робіт, ексгумації та гідного поховання загиблих, а також висловлює вдячність та повагу до тих благородних українців, які рятували поляків, ризикуючи власним життям. Водночас, Сейм відхилив сім поправок, які передбачали більш жорсткі формулювання, зокрема звинувачення української влади у перешкоджанні ексгумаціям та фальсифікації історії.

Міністерство закордонних справ України, зі свого боку, «взяло до відома» рішення польського Сейму. У своєму коментарі відомство нагадало, що ще до того, 11 липня, українське керівництво на найвищому рівні вшанувало пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці спільно вшанували невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і в Польщі, демонструючи спільну скорботу та повагу до минулого.

Київ розраховує на подальший конструктивний та фаховий діалог, а також на продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території обох держав. Українська сторона підкреслює, що встановлення історичної правди має ґрунтуватися виключно на науковому підході, уникаючи політизації чутливих тем.

МЗС України наголосило, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії. У відомстві переконані, що біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом та спільним європейським майбутнім. Ця позиція відображає прагнення до збереження єдності та співпраці, незважаючи на історичні розбіжності.

Заклик до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної пам'яті та прагматичного добросусідства став ключовим у заяві МЗС. Українська сторона вказує на те, що сильні Україна та Польща можливі лише за умови взаємної поваги та відкритого діалогу. Ідея паритетного підходу підкреслює необхідність збалансованого розгляду історичних подій обома сторонами.

Не дивлячись на резолюцію Сейму, Польща досі є одним із ключових союзників України. Цей баланс між історичною пам'яттю та сучасною геополітикою залишається основою для розвитку українсько-польських відносин. Пошуки поховань українських цивільних на теренах Люблінського воєводства, які розпочнуться у серпні, свідчать про готовність до подальшої співпраці у цій чутливій сфері.

Ситуація отримує додатковий контекст через напруженість у двосторонніх відносинах, спричинену різною історичною пам'яттю. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський надав одному з військових підрозділів найменування «імені Героїв УПА», що викликало негативну реакцію в Польщі. Президент Польщі Кароль Навроцький тоді позбавив його ордена Білого Орла. Це є одним із прикладів, як історичні події можуть впливати на сучасні політичні відносини.

Волинська трагедія, що відбулася у 1943-1944 роках, залишається болючою темою для обох народів. Польська сторона вшановує пам'ять жертв 11 липня. У польському медіа RMF24 зазначено, що Сейм одностайно ухвалив постанову про вшанування пам'яті «жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами». Ця подія підкреслює, що хоча обидві країни є союзниками, їхні національні пам'яті в цих питаннях різняться.

«Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім. Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу», – повідомило Міністерство закордонних справ України.

Попри складнощі історичного діалогу, Україна та Польща демонструють прагнення до збереження стратегічного партнерства, усвідомлюючи важливість взаємної підтримки у протистоянні спільним викликам сучасності. Лише відкритий, паритетний діалог та взаємна повага дозволять подолати розбіжності та збудувати міцне майбутнє для обох народів.