Чому Зеленський так міцно вхопився за Сирського і не чує аргументів?

Свого часу він уже обпік руки на Залужному, коли на посаду Головнокомандувача ЗСУ поставили не сильно відомого вояку, і яка тихою сапою взяла і стала популярною — цілком заслужено за низку рішень 2022 року. 

Пенсіонер із радянського минулого Сирський — ідеальний і зручний Головком. Негативу багато, він "русскій", всілякі некомпліментарні історії ще з першого етапу війни — АТО. Тож хороший персонаж, щоб і пару випустити, і увагу не привертати, і конкурентів чужими руками виривати з електоральної клумби. І додає негативу такій інституції як ЗСУ історіями про "Скелю", мʼясників і бліх в центрах БЗВП. 

Окремо скажу, що типаж Сирського — це якраз ті, хто зумів вижити в нашій холодній і голодній армії 1990-2000-хх, тому ці досвідчені мужчини тягнуть ті ж методи й у нинішні двадцяті. 

Поміняти його Зеленський не хоче. Бо візьми на цю посаду когось яскравого — спецом візьму три впізнавані прізвища: Драпатого, Прокопенка чи Білецького, — то через пів року у народу буде новий любімчик. І лови уже собі місце під сонцем...

Читайте також: Зеленський, Федоров, Сирський і всі, всі, всі...

Деяких інших конкурентів вдалось утилізувати або скандалами, або кадровими ротаціями. 

Так, Малюка, який почав набирати медійність, — спочатку замазали дотичністю до спроби похитати НАБУ та САП. А далі його вигнали із СБУ, як собаку. 

З Будановим ще цікавіша історія. З ГУР МО його перекинули на ще не остигле місце Єрмака. І там пан Кирило мусить балансувати та писати пости про "єдиний фронт", про сутички Зеленського з урядом — бо, не дай Боже, запропонують тобі пост міністра оборони, а ти не відмовишся. 

Тому Сирський треба Зеленському, щоби пропетляти на виборах. 

А про перемогу — то хай інші думають.

*Публікується зі збереженням стилю авторки

Джерело

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.