Криза солідарності: чому 6 країн ЄС блокують нові санкції проти РФ?

Напередодні узгодження 21-го пакету санкцій ЄС проти Росії, посли держав-членів Європейського Союзу зіткнулися з безпрецедентними розбіжностями. Протягом чотирьох днів обговорень у Брюсселі їм не вдалося дійти згоди щодо морських послуг, скрапленого газу та інших обмежень, що вилилося у масштабну суперечку, яка охопила кілька європейських столиць.

У центрі цієї драми опинилися Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія. Ці країни, які колись стояли пліч-о-пліч у підтримці санкційної політики, тепер вимагають винятків або повністю блокують окремі заходи. Їхня мотивація проста: захистити великі національні компанії від потенційних збитків, незважаючи на загальну європейську стратегію.

Переломний момент настав, коли країни почали відверто висувати свої вимоги. Греція відмовилася підтримувати весь пакет без винятку для перевезення російського скрапленого природного газу до третіх країн, посилаючись на інтереси судноплавної компанії Dynagas, яка перевезла понад 30 мільйонів тонн російського ЗПГ. Це стало яскравим прикладом того, як національні економічні інтереси починають домінувати.

Німеччина та Португалія пішли тим самим шляхом, вимагаючи вилучити із санкційного пакета заборону на купівлю російської риби, адже це вплинуло б на їхню рибопереробну промисловість. Тим часом, Франція та Італія, як великі туристичні напрямки, прагнуть пом'якшити положення щодо заборони видавати візи ЄС російським військовим, які брали участь у війні проти України. Австрія ж повторно наполягає на розморожуванні близько 2 мільярдів євро російських активів для компенсації втрат банку Raiffeisen.

Зростання опору новим санкціям сягнуло критичної точки, коли дипломати ЄС визнали, що моральний імператив працює дедалі слабше за столом переговорів. Кількість вимог щодо винятків стала безпрецедентною, що викликало занепокоєння серед європейських дипломатів щодо майбутнього санкційної політики. Події розгортаються на тлі загального зниження рішучості підтримувати Україну та припущень про можливу мирну угоду.

Зараз ситуація з узгодженням нового пакета санкцій залишається невизначеною. Для його запровадження необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Європейського Союзу, що означає, що заперечення навіть однієї країни може суттєво змінити його остаточний зміст або затягнути ухвалення. Дипломати побоюються, що якщо ця тенденція збережеться, кожен наступний пакет санкцій ризикує стати "порожньою коробкою" без реального впливу.

Європейський Союз запроваджує санкції проти Росії з 2022 року, намагаючись обмежити фінансові потоки, які підтримують військову машину Кремля. Однак, посли ЄС, які беруть участь у переговорах, попередили, що така тенденція може згодом значно послабити ефективність майбутніх санкційних пакетів.

До прикладу, у липні Рада ЄС запровадила санкції проти російських компаній, зокрема ABS Electro, яка виробляє електронні та радіоелектронні компоненти для дронів "Шахед" та "Герань". Обмеження також торкнулися голови правління цієї групи Ірини Харісової. Тим часом, у Сполучених Штатах Дональд Трамп заявив, що готовий підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії, який розглядає Конгрес, але вважає за необхідне доповнити його санкціями щодо Ірану.

"За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше", – цитує Financial Times одного зі співрозмовників.

"Це велика криза для всього санкційного підходу. Якщо всі вимагатимуть винятків і лазівок, то наприкінці процесу кожен пакет санкцій буде просто порожньою коробкою", – повідомили у FT, посилаючись на думку одного з дипломатів.

Поточна ситуація підкреслює глибокий розкол у Європейському Союзі, де економічні інтереси дедалі частіше беруть гору над європейською солідарністю та гуманітарними міркуваннями. Майбутнє санкційної політики ЄС та її здатність ефективно впливати на Росію залишається під великим питанням, якщо держави-члени не зможуть відновити єдиний фронт.