Легалізація 162 млн грн: Гусаков отримав нову підозру, кількість потерпілих зросла до 96

Скандал навколо публічних зборів коштів на лікування СМА спалахнув влітку 2025 року, коли громадськість, зокрема журналістка Оксана Худецька, звернула увагу на непрозорість фінансової звітності. Виявилося, що Гусаков, попри безоплатне отримання дороговартісного препарату з червня 2024 року від Львівської міської ради та компанії «Рош Україна», продовжував збір коштів. Це викликало серйозні запитання та підозри щодо його дій.

Вже 22 червня 2025 року про справу доповіли президенту Володимиру Зеленському, який наголосив, що подібні інциденти не повинні підривати довіру українців до благодійності. Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження. На момент розгортання подій Назарій Гусаков перебував за кордоном, але 25 березня 2026 року він повернувся до України, а наступного дня йому було обрано запобіжний захід – нічний домашній арешт.

Нещодавно львів'янину Назарію Гусакову було повідомлено про нову підозру – легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило факт відмивання понад 162,5 млн грн. Ці кошти, зібрані на лікування, проходили через складну систему фінансових операцій, включаючи криптовалютні сервіси Binance та WhiteBIT, розподіл на 1170 банківських карток, конвертацію в криптовалюту USDT та переміщення між численними криптогаманцями. Метою таких дій було приховування походження грошей та їхнього подальшого руху.

За даними судової експертизи, загальний обсяг досліджених фінансових операцій підтвердив суму в 162,5 млн грн. Кількість встановлених потерпілих значно зросла: якщо спочатку їх було 34, то тепер – 96. Відповідно, збитки збільшилися з 1,3 млн грн до понад 2 млн грн. Раніше правоохоронці вже затримували довірену особу Гусакова, що свідчить про розширення кола фігурантів справи.

Назарій Гусаков співпрацює зі слідством, надає необхідні пояснення та повністю визнає свою провину в інкримінованих злочинах. Досудове розслідування за фактами шахрайства та легалізації майна в особливо великих розмірах завершено. Наразі матеріали справи готуються для сторони захисту, після чого обвинувальний акт буде скеровано до суду. Слідчі продовжують встановлювати повний маршрут руху коштів та усіх причетних осіб.

В окремому кримінальному провадженні правоохоронці продовжують докладати зусиль для встановлення повного маршруту руху коштів, визначення всіх осіб, які могли брати участь у фінансових операціях, а також фактичних користувачів криптовалютних гаманців. Перевіряються й інші фінансові операції, які поки не включені в повідомлені підозри, що може призвести до встановлення нових деталей та розширення справи.

СМА – це рідкісне генетичне захворювання, яке вражає нервові клітини спинного мозку, призводячи до прогресуючої м'язової слабкості, а без лікування може спричинити тяжку інвалідність або летальний результат. В Україні пацієнти зі СМА мають можливість безоплатно отримувати сучасне лікування за державними програмами, проте доступ до нього залежить від медичних показань та затверджених протоколів.

Випадки шахрайства під прикриттям благодійних зборів підривають довіру суспільства до благодійних організацій та волонтерів. Це створює додаткові виклики для тих, хто дійсно потребує допомоги, та ускладнює діяльність доброчесних фондів. У відповідь на такі скандали, як справа Гусакова, в Україні очікується посилення контролю за благодійними зборами.

Офіс генерального прокурора повідомив: «За даними слідства, кошти, які люди переказували, сподіваючись врятувати життя, надалі проходили через складну систему фінансових операцій. Їх переводили через криптовалютні сервіси Binance та WhiteBIT, розподіляли більш ніж на 1170 банківських карток інших осіб, конвертували у криптовалюту USDT і переміщували між численними криптогаманцями. Усе це, за версією слідства, мало ускладнити встановлення походження коштів та приховати їх подальший рух».

Історія Назарія Гусакова є яскравим прикладом того, як довіра та щирі наміри людей можуть бути використані в корисливих цілях. Цей випадок слугує важливим нагадуванням про необхідність ретельної перевірки благодійних зборів та посилення прозорості у сфері благодійності, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому та захистити тих, хто справді потребує допомоги.