Литва готується до гібридних атак: чи стане Балтія наступною ціллю Кремля?

Війна в Україні йде не за планом Кремля: Росія не може здобути перемогу, а на її території відбуваються вибухи та відчувається дефіцит палива. Ці внутрішні проблеми змушують російське суспільство ставити питання до режиму щодо обіцяної перемоги. За словами міністра національної оборони Литви Робертаса Каунаса, Кремлю потрібна нова ескалація для демонстрації успіху, і в цій ситуації найближчими цілями можуть стати Балтійський регіон та Польща.

Литва та її союзники по НАТО щодня аналізують розвідувальні дані та координують дії для своєчасної реакції на можливі гібридні загрози. Президент Литви Гітанас Науседа раніше підтверджував повідомлення про можливі провокації Росії в Польщі або країнах Балтії для перевірки єдності НАТО. Ці оцінки ґрунтуються на розвідувальних даних та стосуються потенційних атак на критичну інфраструктуру, які можуть бути здійснені як звичайними військовими засобами, так і гібридними тактиками.

Росія дедалі частіше використовує агресивну риторику та безпідставні звинувачення на адресу балтійських держав. При цьому міністр Каунас підкреслює, що Литва, як суверенна країна та член НАТО і Європейського Союзу, зміцнює свою оборону та армію, інтегруючись у західні цивілізовані держави, що не повинно провокувати Росію.

Польща також активно готується до цих гібридних атак, залучаючи 44 мільярди євро на посилення своєї обороноздатності. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше припускав, що Росія може організувати операцію під «фальшивим прапором» із використанням безпілотників «українського» виробництва.

Литва вже планує збільшити кількість призовників: у 2026 році до обов'язкової військової служби планують залучити близько 5 тисяч осіб, а вже цього року потенційно можуть додатково призвати ще 530 громадян. Остаточне рішення залежить від готовності армії забезпечити новобранців необхідною інфраструктурою, спорядженням та інструкторами.

Водночас, начальник Генерального штабу Литви генерал Раймундас Вайкшнорас зазначає, що видимої загрози звичайної військової агресії з боку Росії проти країн Балтії поки немає. Однак можливість провокацій із застосуванням військових засобів виключати не можна.

Західні розвідки дедалі частіше повідомляють про ймовірні провокації Кремля проти країн НАТО. Розвідка Латвії 23 червня заявила про імовірність гібридних провокацій, тоді як розвідка Литви 29 червня зазначила, що поки не бачить ознак підготовки РФ до широкомасштабного нападу на країни Заходу.

Постійна координація дій між державами-членами НАТО та розробка спільних планів реагування є ключовими елементами забезпечення безпеки Балтійського регіону. США нібито передали Варшаві попередження щодо розгляду Москвою збройної провокації проти Польщі для «випробування рішучості НАТО».

Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас так заявив: "Війна в Україні йде не так, як планувала Росія, вони не можуть виграти війну, а в самій Росії відбуваються вибухи, нестача пального, російське суспільство вже ставить питання режиму Кремля, чому так і де обіцяна перемога".

Каунас також зазначив: "І Балтійський регіон, Польща, є найближчими цілями в цьому випадку", додавши: "Ми – суверенна країна, ми є частиною НАТО, частиною Європейського Союзу, і ми обираємо зміцнювати нашу оборону, зміцнювати армію, посилювати інтеграцію у західні цивілізовані держави, і це жодним чином не повинно провокувати Росію".

На тлі нестабільності в регіоні, Литва та її партнери по НАТО продовжують посилювати свою обороноздатність, усвідомлюючи важливість готовності до будь-яких сценаріїв, що вимагає постійної пильності та координації для збереження миру та безпеки.