Експертка пояснила, що міститься у дронових угодах України з партнерами

Нордичні та балтійські країни найкраще з усіх партнерів України розуміють російську загрозу, тому дронові угоди укладалися передовсім з ними. У статті "НАТО визнає: закупівлі не встигають за війною. Що це змінює для України" координаторка сектору "Оборона та промисловість" Ukraine Facility PlatformОльга Хорошилова наголошує, що представники цих країн допускають можливість російської агресії проти них вже найближчими роками, і вони налаштовані вирішувати проблему на двосторонньому рівні, не чекаючи консенсусу всього НАТО.

Як зазначила Хорошилова, Міноборони України не публікує текстів угод з партнерами, але скласти уявлення хоча б про одну з них можна завдяки відкритості латвійських колег. Так, 9 червня в Таллінні уклали дронову угоду, у якій закладено:

• постачання українських ударних дронів, наземних роботизованих і морських безпілотних систем;
• фінансування українського виробництва;
• обмін технологіями і досвідом;
• розбудова інтегрованої ППО — аж до спільного дронового заводу біля латвійсько-російського кордону.

Сама ж співпраця розрахована на десять років.

"Проте конкретні форми та обсяги підтримки вирішуватимуться окремо щороку. Це рамки, які фіксують намір "рухатися далі в цьому напрямку". Диявол у деталях, точніше, в імплементації: будуть це разові проєкти чи потужна системна співпраця — залежить від появи механізму, який перетворить низку двосторонніх декларацій на спільну роботу", — йдеться у матеріалі.

Нагадаємо, Зеленський заявив, що розуміє проблему зальоту українських дронів у повітряний простір країн Балтії під час атаки на РФ, але такі атаки будуть продовжуватись. Як варіант вирішення співпраці він запропонував двосторонню співпрацю із країнами для протидії дронам.