Федоров відмовився від РНБО: що стоїть за поверненням до Міноборони?

Михайло Федоров, щойно звільнений з посади міністра оборони, опинився у центрі уваги після того, як Президент Володимир Зеленський запропонував йому повернутися до уряду, але вже в Раду національної безпеки і оборони, з розширеними повноваженнями. Проте, джерела, знайомі з перебігом подій, зазначають, що Федоров наполягає лише на відновленні на посаді міністра оборони.

Протягом вихідних Зеленський провів близько шести годин у розмовах з Федоровим та підтримував майже щоденний контакт з ним після звільнення. Президент пропонував кілька альтернативних посад, зокрема високу посаду в РНБО з прямим виходом на нього та мандатом курувати оборонні інновації, військову реформу та залучати іноземні інвестиції в оборонну сферу. Однак кожну пропозицію ексміністр відхиляв.

Ключовим моментом напруги є вимога Федорова повернутися саме в Міністерство оборони, адже, за словами співрозмовників, він усвідомлює, що більшість суспільства на його боці. Ця позиція ексміністра загострила політичну кризу, що вже виникла через ситуацію в армії.

Паралельно з цим, Президент Зеленський стикається з тиском щодо можливої заміни Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Протести на підтримку Федорова, які почалися в четвер у Києві, охопили вже щонайменше 16 міст, а вимоги демонстрантів розширилися до заклику змінити підхід до ведення війни. Ветеран та організатор протестів Дмитро Козятинський публічно заявив, що Сирський "повинен піти", погрожуючи безстроковою акцією у разі його незвільнення.

Цей конфлікт між Федоровим та Сирським, який, як повідомлялося, стосувався підходів до ведення війни, почав загострюватися ще 14 липня, коли Верховна Рада проголосувала за відставку уряду Свириденка. За даними The Economist, причиною звільнення Федорова стало його прагнення усунути Сирського та виявлені аудитом перевитрати в Міноборони і ЗСУ на 300 мільярдів гривень. Федоров, зі свого боку, заявляв, що Сирський ставив йому ультиматуми та блокував ініціативи міністерства, хоча й визнавав його заслуги в обороні Києва у 2022 році.

Західні партнери України також закликають Президента Зеленського якнайшвидше врегулювати питання навколо армії, наголошуючи на потребі стабільності та довіри до ключових фігур. Сам Зеленський у неділю натякнув, що зміни у керівництві можуть відбутися найближчим часом, заявивши про необхідність оцінити подальшу стратегію щодо завершення війни та гарантування безпеки для України.

Ця політична криза розгортається на тлі широких дискусій про необхідність оновлення військового керівництва молодшим поколінням офіцерів, чия кар'єра сформувалася вже під час повномасштабної війни, на відміну від тих, хто має радянську військову підготовку. Серед військових командирів, з якими Президент Зеленський зустрічався, називають Михайла Драпатого, Володимира Горбатюка та Олега Апостола як можливих кандидатів на посаду Головнокомандувача.

Конфлікт між Михайлом Федоровим та Олександром Сирським виявив глибинні розбіжності у баченні реформ та стратегій ведення війни. 15 липня Федоров залишив свою посаду, а наступного дня публічно заявив про ультиматуми з боку Сирського. У відповідь на це 17 липня в Києві зібралися понад 10 тисяч людей на підтримку Федорова, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Ці події підкреслюють зростаюче невдоволення серед громадськості та військових, вимагаючи змін у підході до ведення війни.

"У нього зараз багато важелів. Він хоче одного: щоб його відновили на посаді міністра оборони. І він знає, що більшість суспільства на його боці", — зазначив співрозмовник Financial Times, обізнаний із перемовинами.

"Залишити Сирського на посаді зараз означало б не лише знехтувати волею суспільства, а й деморалізувати армію. Генерал має піти", — написав ветеран і один з організаторів протестів Дмитро Козятинський.

"Ми ваш головний фінансист, і нам потрібна стабільність. Нам потрібні люди, яких ми знаємо, яким довіряємо і з якими можемо працювати", — прокоментував західний чиновник, звертаючись до потреб міжнародних партнерів.

Ситуація навколо керівництва Міноборони та ЗСУ залишається напруженою, вимагаючи від Президента Зеленського рішень, які могли б і стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, і задовольнити вимоги як внутрішніх, так і зовнішніх партнерів. Це є критичний момент для визначення майбутнього стратегічного курсу України та її обороноздатності.