Несподіваний дефіцит: як бавовна стала головною перешкодою для НАТО

Протягом останнього часу Альянс активно працює над збільшенням виробництва боєприпасів, однак раптово виник дефіцит бавовняної сировини. Ця технічна бавовна необхідна для виготовлення нітроцелюлози, яка є ключовим компонентом бездимного пороху, що використовується в артилерійських снарядах, ракетах та більшості сучасних боєприпасів.

Проблеми набули такої гостроти, що, як пише The Wall Street Journal, обмежені запаси бавовни стали однією з найбільших труднощів у прагненні НАТО наростити свої запаси боєприпасів. Ситуація підкреслює приховану вразливість оборонної промисловості, де навіть такі, здавалося б, сторонні матеріали, як бавовна, можуть спричинити системні проблеми.

Нітроцелюлозу виготовляють із лінтерів – коротких ворсистих волокон, що залишаються після обробки насіння бавовнику. Саме нестача цієї конкретної сировини стримує збільшення виробництва боєприпасів у країнах Альянсу, які історично залежали від імпорту, насамперед із Китаю.

Для забезпечення стабільних поставок та зниження залежності від зовнішніх джерел Європі необхідно більш ніж удвічі наростити власне виробництво нітроцелюлози. Ціль становить приблизно 20 тисяч тонн на рік.

У відповідь на цю проблему деякі європейські країни вже вживають активних заходів. Німецький оборонний концерн Rheinmetall переобладнує цивільне підприємство для виробництва нітроцелюлози під військові потреби, а Польща планує побудувати новий завод для випуску цієї продукції. Ці ініціативи є частиною ширшої стратегії зі зміцнення оборонно-промислової бази Європи.

Крім того, розробляються технології виробництва нітроцелюлози з альтернативних джерел, таких як деревна целюлоза та текстильні відходи. Ці інновації покликані подолати залежність від бавовни та забезпечити стабільність поставок критично важливого компонента для виробництва боєприпасів.

На тлі цих подій США та європейські країни «Групи семи» планують розгорнути в Україні ліцензійне виробництво не лише систем протиповітряної оборони, а й далекобійних засобів ураження. Колишній президент США Дональд Трамп також висловив намір звернутися до американських оборонних компаній з проханням виробляти зброю за ліцензією в Європі та Україні.

Ці кроки відбуваються в ширшому контексті, коли країни-члени НАТО домовилися забезпечити Україну військовою допомогою на загальну суму 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, що підкреслює нагальність вирішення проблем з виробництвом боєприпасів.

Історія з дефіцитом бавовни демонструє, що найменші ланки в ланцюгу поставок можуть мати величезні наслідки для національної безпеки. Вирішення цієї проблеми вимагає не лише інвестицій у виробництво, а й новаторських підходів до пошуку та використання сировини, щоб забезпечити стійкість оборонної промисловості в майбутньому.