Від юриста до майстра: сопілки Тараса Лошака підкорили Євробачення
Життя Тараса Лошака розпочалося в Долині Івано-Франківської області, в родині, де музика завжди займала особливе місце. Його прадід керував муніципальним оркестром у Болехові, а згодом — військовим оркестром під час Першої світової війни. Дід Тараса також був диригентом, а батько, Ярослав Лошак, вправно грав на скрипці та ремонтував різноманітні музичні інструменти, заклавши основи сімейної традиції виготовлення інструментів наприкінці 1980-х років.
Попри глибоке музичне коріння родини, Тарас спочатку обрав інший шлях, здобувши освіту юриста. Однак покликання предків виявилося сильнішим. З 2013 року він занурився у світ сопілкарства, допомагаючи батькові і поступово опановуючи майстерність. Навіть перші спроби були сповнені труднощів: «Я спершу помагав батькові, носив патики, далі колов і різав заготовки. Коли вчився в інституті, то вже почав точити. Далі було перше замовлення – 38 сопілок. З них десь вісім я викинув, бо зіпсував», — згадував Тарас.
З часом Тарас Лошак не просто продовжив справу батька, а й став відомим майстром, що спеціалізувався на традиційних українських духових інструментах, зокрема на бойківських пищалках — шестидіркових інструментах, які відрізняються від гуцульських різновидів формою та звучанням. Він приділяв особливу увагу автентичним технологіям, використовуючи деревину граба, груші, горіха, яка могла вистоюватися десятиліттями.
Його інструменти набули широкої популярності серед українських музикантів. Сопілки майстра використовували такі відомі гурти, як Go_A, Kalush Orchestra, TaRuTa та «КораЛЛі». Замовлення надходили з різних куточків України, включаючи Херсонщину, Миколаївську та Донецьку області, де працювали сильні музичні школи та талановиті викладачі.
Справжній тріумф до Тараса Лошака прийшов, коли його сопілка прозвучала на сцені пісенного конкурсу «Євробачення-2021» під час виступу гурту Go_A з піснею SHUM, де Україна посіла п'яте місце. На його інструментах також грали музиканти гурту Kalush Orchestra, які здобули перемогу на «Євробаченні-2022», завдяки чому звучання його сопілок почув увесь світ.
Тарас Лошак був майстром, який не просто створював музичні інструменти, а зберігав і популяризував українські традиції. Його раптова смерть у 46 років стала великою втратою для всієї України, але його спадок продовжує жити у звуках його сопілок, які нагадують про унікальність української культури.
Про смерть майстра повідомили місцеві ЗМІ, а також історик та релігієзнавець Тарас Антошевський.
Виготовлення сопілки було трудомістким процесом для Тараса Лошака: тверді породи дерева висушувалися роками, потім виварювалися у спеціальній суміші воску й парафіну, і тільки після тривалого «відпочинку» з них створювалися інструменти. Деякі матеріали, як-от деревина з грушки, вистояна 35 років з татових запасів, були ще з 1989 року, коли стався сильний буревій.
Тарас Антошевський зазначив: «Тарас не просто творив сопілки — він продовжував батьківську справу, він популяризував її і був неповторним музикою з Бойківщини. На жаль, був, бо відійшов до Господа... Вічна пам'ять і слава, дорогий Тарасе!»
Ярина Товкайло висловила співчуття, написавши: «Помер відомий майстер музичних інструментів Тарас Лошак… Світла і вічна пам’ять! Співчуття родині. Це велика втрата для всієї України».
Тарас Лошак, залишивши по собі багатий мистецький спадок, назавжди вписав своє ім'я в історію української культури. Його сопілки, що вже стали символом неперервності традицій та світового визнання української музики, продовжуватимуть надихати нові покоління майстрів та музикантів, зберігаючи пам'ять про його винятковий талант.

