У горбатих китів є мода на музику: чому вони масово змінюють свої пісні

Горбаті кити у південній частині Тихого океану кожні кілька років відмовляються від попередньої пісні та переймають нову, яка приходить від інших популяцій за тисячі кілометрів. Науковці називають це явище «пісенною революцією» та вважають його одним із найяскравіших прикладів культурної передачі серед тварин.

Про це повідомило видання Space Daily.

Під час сезону розмноження майже всі самці однієї популяції виконують однакову довгу й структуровану пісню. Вона складається з окремих звуків, які формують фрази, фрази — теми, а теми — цілісну пісню. Упродовж сезону композиція поступово змінюється, однак ці зміни незначні, тому всі співаючі самці продовжують виконувати майже однакову версію.

Іноді цей процес різко змінюється. Замість поступової еволюції попередня пісня повністю зникає, а її місце займає зовсім інша, запозичена від сусідньої популяції. Саме таку зміну дослідники називають «пісенною революцією».

Перший чітко задокументований випадок такого явища описали у 2000 році в журналі Nature. Вчені встановили, що між 1995 і 1998 роками горбаті кити, які мігрували вздовж східного узбережжя Австралії, перейняли пісню популяції із західної Австралії. Спочатку нові елементи з’являлися поряд із місцевою піснею, а згодом повністю її замінили.

Згодом науковці простежили, що такі зміни відбуваються у масштабах усього південного Тихого океану. Порівнявши записи, зроблені протягом 11 років у східній Австралії, Новій Каледонії, Тонзі, Американському Самоа, на Островах Кука та у Французькій Полінезії, вони визначили 11 типів пісень. Нові композиції зазвичай спочатку з’являлися біля східного узбережжя Австралії, а потім у наступні сезони поступово поширювалися на схід через інші популяції. За оцінками дослідників, одна й та сама пісня могла дістатися від Австралії до Французької Полінезії приблизно за два роки.

Дослідження також показали, що освоєння нової пісні відбувається поступово. Аналіз понад 9300 фраз із двох пісенних революцій виявив так звані гібридні пісні, у яких поєднувалися елементи попередньої та нової композицій. На думку авторів роботи, це свідчить, що самці можуть засвоювати нову пісню частинами, перш ніж повністю перейти на неї.

Науковці припускають, що така передача можлива завдяки контактам між різними популяціями під час міграції, на спільних місцях годівлі або коли окремі кити відвідують інші райони розмноження. Водночас дослідники зазначають, що їм поки не вдалося безпосередньо спостерігати момент, коли один кит переймає пісню від іншого. Висновки ґрунтуються на порівнянні структури пісень і відомих маршрутів міграції.

Останні дослідження також показали, що поширення пісень охоплює майже весь південний Тихий океан. У 2022 році вчені встановили, що пісні, записані у Французькій Полінезії, згодом з’явилися й біля узбережжя Еквадору. Таким чином хвиля поширення простягнулася приблизно на 14 тисяч кілометрів — від східної Австралії до Південної Америки.

Автори досліджень наголошують, що культурні традиції існують і в інших тварин, зокрема у птахів, приматів та інших китоподібних. Водночас саме горбаті кити, ймовірно, демонструють швидку заміну складної вокальної поведінки майже у всіх представників однієї популяції.

«Порівняння моди відображає прагнення до нової спільної форми, але воно не пояснює, чому відбувається зміна. Наразі записи встановлюють поширення надійніше, ніж мотив», — йдеться в статті.

Що не треба їсти на шведському столі / © Unsplash Робота в Україні / © Associated Press Розгін міліцією Революції Гідності в Києві / © ТСН Євген Бушмакін