Київ готує енергощит за 3,5 млрд грн: 170 МВт замість втрачених 1200 МВт

Напередодні опалювального сезону столиця України опинилася в скрутному становищі: сумарні втрати електричної потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 сягнули 1200 МВт. Цей колосальний обсяг неможливо повністю замістити локальними станціями, адже для цього потрібно було б будувати нові теплоелектроцентралі аналогічного масштабу, що є нереалістичним рішенням у поточних умовах.

Міська влада, усвідомлюючи виклик, розпочала реалізацію стратегії часткової компенсації дефіциту. Основний обсяг електроенергії Київ планує отримувати з Об'єднаної енергетичної системи України, але паралельно активно розвиває мережу когенераційних установок загальною потужністю 170 МВт.

Кожна така когенераційна станція – це комплекс, що складається з кількох газопоршневих або газотурбінних установок. Вони одночасно виробляють електрику та тепло, використовуючи принцип максимального енерговіддачі: усе, що нагрівається під час роботи двигунів — олива, антифриз, вихлопні гази — спрямовується на теплообмінники, звідки тепло передається в систему централізованого опалення.

Одна станція здатна генерувати близько 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії. Загальна вартість проєкту будівництва цих об'єктів становить 3,5 млрд грн, які виділяються з міського бюджету. Планується, що майже всі об'єкти запрацюють до початку опалювального сезону, а останній – до кінця року.

Ці нові потужності мають вирішальне значення для критичної інфраструктури, яка потребує щонайменше 200 МВт для функціонування лікарень, насосних станцій та водоканалів. Когенераційні установки покликані забезпечити цей мінімум на випадок збоїв в об'єднаній енергосистемі.

План стійкості Києва, затверджений РНБО, вимагає значно більших коштів, ніж може самостійно покрити столиця. Місто вже акумулювало 11,1 млрд грн. Крім того, досягнуто попередніх домовленостей з «Ощадбанком» та Європейським банком реконструкції та розвитку про кредити на 5,2 млрд грн. «Київтеплоенерго» має ще 1,7 млрд грн власних коштів, а також передбачена урядова субвенція на 1,3 млрд грн.

Проте будівництво супроводжується значними бюрократичними труднощами. Через воєнний стан та постійні зміни кошторису місто стикається з претензіями прокуратури щодо коригування бюджетів проєктів. Попри доручення уряду, ані Міністерство економіки, ані НКРЕКП не запровадили спрощених процедур для пришвидшення будівництва критично важливих енергетичних об'єктів.

У статті директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка для ZN.UA зазначається, що «повністю замінити втрачені 1200 МВт сумарної електричної потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 за рахунок локальних станцій неможливо, адже для цього знадобилося б будівництво нових аналогічних ТЕЦ».

Попри виклики та бюрократичні бар'єри, Київ активно працює над зміцненням своєї енергетичної безпеки. Впровадження когенераційних установок є ключовим кроком до забезпечення життєздатності критичної інфраструктури та підвищення стійкості міста в умовах можливих енергетичних криз наступної зими.