Несподіваний крок: Латвія заборонила імпорт книг та одягу з РФ і Білорусі

Літнього дня, 23 липня, у залі Сейму Латвії панувала напружена атмосфера. Депутати зібралися, щоб розглянути зміни до Закону про підтримку цивільного населення України – документ, який мав далекосяжні наслідки не лише для балтійської країни, але й для її відносин зі східними сусідами. Голосування мало визначити долю імпорту цілої низки товарів з Росії та Білорусі.

Ініціатором цих змін виступило Міністерство закордонних справ Латвії, мотивуючи необхідність кроку тим, що Євросоюз досі не накладав обмежень на визначений перелік товарів. МЗС підкреслило, що Росія та Білорусь намагаються експортувати якомога більше своїх товарів за нижчими цінами, що створює економічну загрозу для виробників ЄС, зокрема Латвії, та впливає на їхні доходи.

Під час дебатів міністерка закордонних справ Байба Браже наголосила, що уряд негайно затвердить перелік товарів після набрання законом чинності. Вона також зазначила, що Росія використовує книги та періодичні видання для пропагандистських цілей, що є неприйнятним для Латвії. Підтримку законопроєкту гаряче відстоював Раймондс Бергманіс, голова Комісії з питань оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції.

Кульмінацією цього дня стало голосування: 66 депутатів Сейму висловилися «за» законопроєкт, тоді як 8 були проти, а ще 8 — не брали участі в голосуванні. Це рішення є знаковою перемогою для тих, хто виступає за повний розрив економічних та культурних зв'язків з країнами-агресорами. Таким чином, Сейм Латвії, де загалом 100 парламентарів, ухвалив зміни, які введуть загальнонаціональну заборону на імпорт книг, газет, відеоігор, спортивних товарів, іграшок, одягу та взуття.

Ці поправки вступають в силу, надаючи уряду повноваження визначити остаточний перелік таких товарів, доповнюючи вже існуючі санкції та торговельні обмеження ЄС. Заборона поширюватиметься на імпорт як безпосередньо з Росії та Білорусі, так і з третіх країн. Водночас транзит таких товарів через територію Латвії до інших держав ЄС залишатиметься дозволеним. Очікується, що заборона на імпорт діятиме до 1 липня 2027 року.

Від 2022 року, імпорт Латвії з Росії та Білорусі скоротився на 91%. Нові обмеження охоплять товари, які у 2025 році склали 6,5% імпорту з цих країн, що відповідає приблизно 0,05% загального імпорту Латвії. Рішення Латвії є послідовним кроком, який був прийнятий після того, як у червні 2023 року президент України Зеленський підписав закон про заборону ввезення та розповсюдження книг з РФ та Білорусі.

Рішення Латвії є частиною ширших зусиль, спрямованих на подальше скорочення економічних зв'язків з Росією та Білоруссю. Міністерство закордонних справ Латвії мотивуючи цю ідею, підкреслило, що російський культурний продукт може слугувати джерелом пропаганди в європейських країнах, підриваючи підтримку України, а торгівля з агресорами опосередковано фінансує їхні дії.

Введені обмеження є додатковими до загальноєвропейських санкцій, які поступово посилюються. Важливо, що нові положення також охоплюють певні групи товарів, які можуть бути використані для поширення пропаганди та дезінформації.

Раймондс Бергманіс, голова Комісії з питань оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції, який відповідав за просування законопроєкту в Сеймі, зазначив: «Цими поправками ми продовжуємо цілеспрямовано розривати економічні зв’язки з Росією та Білоруссю, водночас зберігаючи непохитну підтримку України в її боротьбі за свободу та незалежність. Це ще один важливий крок на шляху до припинення економічних відносин з країнами-агресорами».

Як уточнило видання Delfi, за законопроєкт проголосували 66 депутатів Сейму, восьмеро виступили проти, а ще восьмеро не брали участі у голосуванні, що свідчить про значну підтримку ініціативи.

Дії Латвії відображають зростаючу свідомість європейських країн щодо гібридних загроз. Заборона на імпорт не тільки фінансово послабить агресорів, але й обмежить їхній вплив на європейський культурний простір. Це рішення слугує прикладом того, як національна політика може ефективно доповнювати міжнародні санкції, створюючи міцний бар'єр проти агресії та дезінформації.