Від 12 годин до хвилин: як ШІ «Марічка» змінює управління ЗСУ
Від 12 годин до хвилин: як ШІ «Марічка» змінює управління ЗСУ

Від 12 годин до хвилин: як ШІ «Марічка» змінює управління ЗСУ

Тиша наукових лабораторій Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України була порушена, коли вчені та інженери працювали над створенням унікальної нейромережі. Її назвали «Марічка» — і це не просто ім'я, а символ патріотизму, обраний на честь українського жіночого імені. Ця система, створена за принципом ChatGPT, мала на меті трансформувати процес ухвалення рішень у військовому командуванні.

Начальник інституту Юрій Клят, стоячи перед керівництвом Збройних сил, представив розробку, яка обіцяла революцію. Він пояснив, що «Марічка» зможе централізовано збирати інформацію, моделювати варіанти дій та розраховувати співвідношення бойових потенціалів, що дозволить командирам заощадити години на складних аналітичних задачах. Проте, він наголосив, що остаточне рішення завжди залишатиметься за людиною, за командиром.

З перших днів тестувань «Марічка» демонструвала значний потенціал. Система успішно виконувала завдання на тестових даних, що дало розробникам впевненість у її ефективності. Вона не лише збирала та обробляла дані, але й верифікувала їх, автоматично розраховувала співвідношення сил і засобів, прогнозувала ресурси, втрати та моделювала обстановку на інтерактивній мапі.

Перспективи застосування «Марічки» виходили далеко за межі початкових очікувань. Заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко зазначив, що елементи штучного інтелекту вже інтегровані в дрони та системи управління озброєнням. Нова нейромережа, на його думку, прискорить обробку інформації та управління військами й зброєю на полі бою.

Подальший розвиток «Марічки» передбачає кілька важливих етапів: захист каналів інформації, завантаження до системи наказів і документів із грифами «Для службового користування» та «таємно». Кінцевою метою є робота системи з вищими грифами секретності, що забезпечить її застосування в найчутливіших сферах військової діяльності.

«Марічка» не лише сприятиме покращенню роботи командирів, але й підвищить ефективність командних пунктів на всіх рівнях, від бригади до угруповання військ. Її розробка — це крок до модернізації української армії, що дозволяє залишатися на передовій технологічного прогресу та забезпечувати максимальну ефективність в умовах сучасних викликів. Українські військові готуються отримати потужний інструмент, який прискорить ухвалення рішень та підвищить боєздатність.

Створення ШІ-системи «Марічка» відбувається на тлі широкого впровадження елементів штучного інтелекту в військову сферу. Схожі технології вже використовуються у дронах та системах управління деякими видами озброєнь. Це свідчить про глобальну тенденцію до автоматизації та прискорення процесів прийняття рішень на полі бою, що дозволяє арміям отримувати перевагу за рахунок швидкості та точності.

Україна також активно розвиває нові технології для покращення своєї оборони. Крім «Марічки», країна планує розгорнути нове покоління перехоплювачів повітряних цілей, керованих штучним інтелектом. Це також підкреслює прагнення до постійного технологічного вдосконалення, щоб відповідати викликам сучасної війни та захищати національні інтереси.

Юрій Клят, начальник Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України, наголосив: «Система, за аналогом ChatGPT, дає змогу централізовано зібрати інформацію, розрахувати співвідношення бойових потенціалів і змоделювати можливі варіанти дій. Кінцеве рішення залишиться за командиром».

Українські військові очікують власну нейромережу під назвою «Марічка» за принципом ChatGPT, яка скоротить час на рішення командирів. Вона має на меті значно прискорити обробку інформації та управління військами, що є критично важливим в умовах сучасного ведення бойових дій. «Марічка» прискорить процес обробки інформації, управління військами та зброєю на полі бою, таким чином оптимізуючи роботу командного пункту рівня бригади, армійського корпусу та угруповання військ, згідно з повідомленням Суспільне Новини.

Теги за темою
наука
Джерело матеріала
loader
loader