Несподівана відставка міністра спровокувала 10-денні протести в Києві

Протести розпочалися 16 липня в Києві, Харкові, Дніпрі та ще 17 містах України, одразу після того, як Михайло Федоров, який обіймав посаду міністра оборони з січня 2026 року, офіційно підтвердив свій намір залишити посаду на тлі масштабних кадрових змін в уряді. Ці зміни були анонсовані Президентом 12 липня в рамках нової політичної стратегії, що включала оновлення Кабінету Міністрів та керівників правоохоронних органів.

15 липня Федоров підбив підсумки своєї роботи у міністерстві, виділивши реформу закупівель, розвиток програм із закупівлі дронів, тестування української балістики та заходи проти ворожого використання Starlink. Того ж дня його радники, Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов, також повідомили про завершення роботи у відомстві. Згодом заступник командувача Повітряних сил України Павло Єлізаров подав рапорт на звільнення з лав ЗСУ, слідуючи за Федоровим.

Рішення про відставку стало несподіванкою для європейської сторони. Однак, незважаючи на зміну керівництва, всі домовленості між Україною та Європейським Союзом щодо виробництва безпілотників та фінансування озброєння залишаються в силі і мають виконуватися надалі.

У відповідь на масові акції протесту, які тривали, Михайло Федоров звернувся до громадськості. Він висловив вдячність за підтримку, заявивши: "Зміни обовʼязково будуть. Ви мені дякували за "Мрію" та "Дію". Від себе дякую за надію. Такої відповідальності не відчував навіть на урядових посадах. Дякую ветеранам та військовим за те, що тримаєте фронт і честь. Діалог є. Вірю, що все вдасться".

17 липня стало відомо, що Федоров продовжить працювати в команді Президента, що було офіційно підтверджено в Офісі Президента після серії переговорів. Хоча Федоров раніше відхиляв пропозицію стати радником, йому були запропоновані інші посади, зокрема, віцепрем'єра з військових інновацій. Крім того, 25 липня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто запропонував Федорову обійняти посаду радника в Римі.

20 липня Кабінет Міністрів України призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків Міністра оборони. Тим часом, протести в Києві продовжуються, збираючи людей, які вимагають повернення Федорова на посаду або більш ясних відповідей від влади. Вони збираються біля театру імені Франка, скандуючи гасла, які відображають їхні сподівання на зміни.

"Новини. Live". повідомляють, що учасники акції вимагають повернути Федорова на посаду, а "Суспільне" інформує про мітинг, який стартував о 19:00 у сквері біля Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка 25 липня.

Ці події розгортаються на тлі широких обговорень кадрових змін в українському уряді, які президент Зеленський анонсував у середині липня. Спочатку він не визначився з питанням щодо перепризначення Федорова, але вже через кілька днів ситуація прояснилася, демонструючи прагнення зберегти цінного фахівця в команді. Мітингувальники ж продовжують висловлювати своє невдоволення, сподіваючись на вплив на рішення.

Протести показують зростаючу громадянську активність в Україні, де громадяни готові виходити на вулиці, щоб відстоювати свої позиції та вимагати прозорості у діях влади. Це підкреслює важливість комунікації між урядом та суспільством, особливо у чутливих питаннях кадрові зміни під час воєнного стану.

Одна з протестувальниць, Тетяна, яка щодня виходить на акції з 16 липня, розповіла, що її надихали здобутки Федорова на фронті та далекобійні удари по РФ. За її словами, усунення Федорова з посади спричинило "обурення та відчуття втрати надії".

"Біля театру Франка вже збираються мітингувальники, які хочуть від влади виконання основної вимоги, за якою почалося невдоволення – повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони", – йдеться в повідомленні "Новини. Live".

Невизначена ситуація довкола Михайла Федорова, яка спершу викликала обурення та масові протести, поступово прояснюється. Хоча його майбутня роль ще не визначена остаточно, пропозиції як в Україні, так і за кордоном свідчать про високу оцінку його роботи. Ці події підкреслюють важливість громадянського суспільства у формуванні політичних рішень та прагнення до ефективного управління під час війни.