ЄС дозволяє продаж конфіскованої російської нафти: Кремль загрожує "піратством"

Історія починається з того, що численні судна, які західні країни називають "тіньовим флотом" Росії, активно продовжували морські перевезення, намагаючись обійти встановлені санкції. Довгий час питання того, що робити з їхнім конфіскованим вантажем, залишалося відкритим, адже цінні товари, вилучені з таких танкерів, накопичувалися, вимагаючи чіткого законодавчого врегулювання.

На початку червня Єврокомісія представила проєкт 14-го пакету санкцій проти Росії, який мав на меті посилити тиск на агресора. Цей пакет включав обмеження проти банківського сектору, енергетичної галузі, а також заходи щодо "тіньового флоту". Однак переговори були складними, оскільки низка держав висувала вимоги щодо винятків для захисту власних економічних інтересів.

Протягом кількох тижнів відбувалися запеклі дебати між дипломатами ЄС. Каменем спотикання стали питання, пов'язані з обмеженнями для російського скрапленого природного газу, морських послуг, рибної продукції та окремих персональних санкцій. Прикладом таких суперечок стала Болгарія, яка виступала проти внесення до санкційного списку патріарха Кіріла та деяких російських бізнесменів.

Кульмінацією цих переговорів стало погодження нового пакету санкцій, що відкрило нові можливості для країн-членів ЄС. Тепер вони отримали легальне право конфісковувати сиру нафту та інші товари, котрі вилучаються з танкерів "тіньового флоту". Цей механізм дозволить державам-членам розпоряджатися вантажем, який досі створював складні юридичні прецеденти.

Один із чиновників ЄС назвав це положення "дуже важливим", підкреслюючи, що воно дасть змогу законно продавати конфісковані товари. Серед ключових положень затвердженого 14-го пакету також продовження на рік дії граничної ціни на російську нафту — механізму, що забороняє компаніям ЄС страхувати танкери, які перевозять нафту, продану дорожче встановленої межі. Це рішення також розширює можливості продажу не тільки нафти, а й інших вантажів, таких як зерно.

Це рішення ЄС стало продовженням зусиль Брюсселя, спрямованих на обмеження експорту енергоносіїв з Росії. У березні Бельгія вже конфіскувала судно, яке перевозило близько 330 тисяч барелів нафти вартістю 26 мільйонів доларів. А минулого місяця Франція затримала інше судно з вантажем приблизно в 600 тисяч барелів, оціненим у 48 мільйонів доларів. Росія рішуче засудила ці дії Європи, називаючи їх "піратством" і заявивши про готовність застосувати "всі необхідні засоби" у відповідь.

Європейський Союз активно шукає нові шляхи для посилення тиску на Кремль, прагнучи позбавити його можливості фінансувати війну проти України. "Тіньовий флот" Росії, що складається з танкерів, які часто діють під невідомими прапорами або змінюють маршрути, є одним з основних інструментів для обходу санкцій, запроваджених західними країнами. Затримання таких суден стають дедалі частішими, що зробило питання утилізації конфіскованого вантажу критично важливим.

Історично, санкційні пакети ЄС проти Росії проходять складний шлях погодження через розбіжності в економічних інтересах країн-членів. Це рішення, що увійшло до нового пакета обмежень, стало результатом компромісів після тижнів інтенсивних переговорів. Згоди вдалося досягти, зокрема, після того, як Греція зняла своє вето в обмін на виняток, який дозволяє перевозити російський скраплений природний газ до країн поза межами ЄС за окремими контрактами.

Один із чиновників Європейського Союзу, коментуючи нове положення, зазначив: "Це дуже важливе положення. Воно дозволить країнам-членам конфісковувати товари, що транспортуються цим тіньовим флотом, після того, як на них буде здійснено висадку… в ході військово-морської операції".

Інший чиновник ЄС уточнив, що вантажі з таких суден є "дуже цінними речами, як ви можете собі уявити", що робить питання їхнього продажу критично важливим для зменшення фінансових надходжень Кремля.

Дозвіл на продаж конфіскованої російської нафти та інших товарів свідчить про посилення рішучості ЄС у боротьбі з обходом санкцій. Це рішення не тільки завдає удару по фінансових можливостях Кремля, але й є сигналом, що спроби маніпулювати міжнародними правилами будуть мати реальні наслідки, хоча ймовірно викличуть подальшу ескалацію напруги з боку Росії.