Польща висунула Україні три "історичні" умови для вступу до ЄС

На початку свого виступу міністр оборони Польщі наголосив, що Україна не стане членом ЄС, якщо її рух до спільноти відбуватиметься під прапором Степана Бандери. Він провів паралелі з Хорватією, яка не увійшла б до ЄС, якби глорифікувала усташів, а також із Німеччиною, де не оспівують командирів Другої світової війни, та Францією, де маршалу Петену не ставлять пам'ятників.

Владислав Косіняк-Камиш, який очолює Польську народну партію, ясно висловив свою позицію, зазначивши, що європейську спільноту не можна будувати на історії, яка є ворожою до цієї спільноти. Ці заяви створюють напруженість у дипломатичних колах та навколо процесу євроінтеграції України.

Міністр висунув три головні умови, які, на його думку, необхідно виконати для врегулювання історичної ситуації. По-перше, українці мають прийняти, що події на Волині, у Східній Малопольщі та Східній Галичині у 1943 та 1944 роках були геноцидом, під час якого гинули невинні поляки.

По-друге, Владислав Косіняк-Камиш акцентував на вшануванні пам'яті. Він заявив, що якщо солдати Вермахту мають свої могили, то польські жертви також повинні мати хрест, біля якого можна запалити лампаду. Ця вимога підкреслює потребу у рівноправному ставленні до вшанування жертв різних національностей.

Третім важливим пунктом є прощення. Міністр зазначив, що у Польщі є ті, хто не бажає досягти цього "третього пункту", і це викликає у нього занепокоєння. Він назвав це не лише закликом до українців, а й до поляків.

Водночас, Косіняк-Камиш прогнозує, що переговори щодо вступу України до ЄС триватимуть "багато років". Він також висловив сумніви, чи справді всі українські еліти прагнуть вступити до Євросоюзу або ж їм зручніше жити у світі без його правил.

Публічний скандал, що розгорівся між Україною та Польщею, охоплює історичні теми, але за ним можуть стояти й ширші проблеми, такі як внутрішня боротьба польських політиків за виборців, а також певне негативне ставлення частини поляків до українських біженців. Ці фактори ускладнюють діалог та розв'язання питань, що обтяжують двосторонні відносини.

За місяць до цих заяв, міністр оборони Польщі вже попереджав, що Україна зіткнеться із серйозними перешкодами на шляху до ЄС, якщо не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА. Ця послідовність у позиції підкреслює її важливість для польської сторони.

«Україна не стане членом ЄС, якщо йтиме до нього під знаменом Бандери. Хорвати, якби глорифікували усташів, теж не увійшли б до Європейського Союзу. У Федеративній Республіці Німеччина сьогодні не глорифікують командирів Другої світової війни, навіть тих, які були солдатами, а не злочинцями. У Франції маршалу Петену сьогодні не ставлять пам'ятників», – заявив Владислав Косіняк-Камиш в інтерв'ю Wirtualna Polska.

«Це очевидна річ: європейську спільноту не будують на історії, яка є ворожою до цієї спільноти», – додав політик.

«Гинули невинні люди лише за те, що були поляками. Другим питанням є вшанування пам'яті. Важко не очікувати, що якщо солдати Вермахту мають свої могили, польські жертви повинні мати хрест, перед яким можна запалити лампадку. Третім пунктом є прощення», – підкреслив польський віцепрем’єр у Wiadomości.

Таким чином, майбутнє України в Європейському Союзі тісно пов'язане не лише з виконанням економічних та політичних реформ, а й з вирішенням чутливих історичних питань, які продовжують впливати на відносини з такими ключовими партнерами як Польща. Шлях до прощення та примирення вимагатиме зусиль від обох сторін.