Прототип Freyja до 2027: Українська ППО готує «конструктор» проти балістики

Наприкінці червня, в Парижі відбувся саміт за участю лідерів десяти європейських країн, включно з президентом України Володимиром Зеленським, а також представників близько десяти оборонних компаній. Ця зустріч стала знаковою подією, адже на ній офіційно оголосили про запуск антибалістичної коаліції, яка мала б забезпечити Україну та Європу від російських ракетних загроз.

Серцем проєкту стала ідея системи Freyja, що, за словами заступника секретаря РНБО Давида Алояна, працюватиме за принципом відкритої архітектури. Це означає, що система зможе інтегрувати компоненти від різних виробників, дозволяючи країнам-учасницям використовувати власні радари та датчики. Цю концепцію Зеленський порівняв з конструктором Lego, підкреслюючи гнучкість та адаптивність майбутньої системи.

Україна, хронічно залежна від американських Patriot, стикається з проблемами постачання цих систем через політичну нестабільність, обмежені запаси та тривалий цикл виробництва. Росія ж, тим часом, посилила удари балістичними ракетами по Києву та Одесі, і значну частину з них Україна не змогла перехопити через нестачу ракет ППО. Ця критична ситуація стала рушієм для прискорення розробки Freyja.

Давид Алоян пояснив, що метою є створення мінімально життєздатного продукту (MVP) до першої половини 2027 року. Це буде прототип, який демонструватиме практичні результати та можливості системи. Головним індустріальним партнером проєкту є українська компанія Fire Point, яка вже розробила крилату ракету Flamingo та успішно випробувала ракету класу «земля-повітря» FP-7.x. Fire Point також уклала угоду з німецьким виробником Hensoldt щодо постачання радіолокатора.

До проєкту активно долучилися й міжнародні компанії, такі як Eurosam, яка виробляє систему перехоплення SAMP-T, а також Leonardo, Thales і Saab. Україна готова надати для Freyja власну пускову установку та ракету-перехоплювач, тоді як від союзників очікується допомога із сучасними радарами, датчиками, технологіями наведення та керування ракетами.

Найближчим часом має відбутися перше засідання міжнародного керівного комітету, який оцінить витрати на дослідження та розробку. Розглядається також створення спеціального фонду для фінансування проєкту, оскільки, за словами Алояна, коаліція має бути «практичною, а не політичною».

Проєкт Freyja є відповіддю на нагальну потребу України та європейських країн у створенні ефективної та відносно недорогої системи протиракетної оборони. Його розробка розпочалася на тлі уроків, отриманих від повномасштабної війни, що підкреслила вразливість перед балістичними ракетами, які американські Patriot наразі є єдиною зброєю в українському арсеналі, здатною ефективно перехоплювати.

Випробування ракети FP-7.x від Fire Point, ціна якої значно менша за західні аналоги, свідчить про потенціал української оборонної промисловості. Проте Fire Point критично залежить від західних комплектуючих та технічної документації для радарів, головок самонаведення й даталінків, що робить міжнародну співпрацю вирішальною для успіху проєкту Freyja.

«Оскільки ми працюємо в таких стислих термінах, у нас є амбітна мета: підготувати MVP (мінімально життєздатний продукт) до першої половини наступного року. Це прототип, який вже зможе продемонструвати перші практичні результати», — заявив заступник секретаря РНБО Давид Алоян, як повідомляє Reuters.

«Загальна логіка цієї системи полягає в тому, що вона має відкриту архітектуру. Тож якщо Данія скаже: «Я хочу систему Freyja з датським радаром Weibel» – це нормально. Якщо Швеція скаже, що хоче систему Saab – це теж не проблема», — наголосив Давид Алоян.

Створення протиракетної системи Freyja є не лише технічним завданням, а й важливим геополітичним кроком, що може змінити архітектуру безпеки в Європі. Якщо амбітні терміни будуть дотримані, вже незабаром Україна зможе отримати не просто нове озброєння, а й значно зміцнити свою обороноздатність, послабивши залежність від зовнішніх поставок та відкривши нову главу у розвитку власного оборонно-промислового комплексу.