Кремль готується до трьох років війни: де Путін шукатиме гроші

На зустрічі з депутатами Держдуми VIII скликання, яка завершила свою роботу 27 липня, Володимир Путін дав чітко зрозуміти, що військові витрати залишатимуться одним із головних пріоритетів російського бюджету протягом 2027–2029 років. Поряд із цим він наголосив на важливості вирішення першочергових соціальних проблем.

Путін також повторив звинувачення Заходу у нібито «русофобії», санкційному тиску та спробах «зламати» Росію. Він запевнив, що російська політична система та інститути влади «готові до захисту країни» та здатні «дати рішучу відсіч будь-яким ворожим крокам».

Уже у 2026 році, попри початкові плани закласти 12,9 трильйона рублів на «національну оборону», фактичні військові витрати можуть перевищити цю суму на 4–5 трильйонів рублів. Це змушує Міністерство фінансів РФ шукати шляхи додаткового фінансування, зокрема за рахунок скорочення цивільних програм та залучення 2–3 трильйонів рублів державного боргу.

За підрахунками наукового співробітника Німецького інституту міжнародних справ і безпеки Яніса Клюге, лише за перший квартал витрати російського бюджету на війну проти України досягли 5,9 трильйона рублів. Це становить зростання на 29,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 68,7% порівняно з першим кварталом 2024 року. Якщо порівняти з початком 2022 року, витрати збільшилися у 4,6 раза.

Загалом, згідно з розрахунками Клюге, з початку 2022 року війна коштувала російській скарбниці понад 53,079 трильйона рублів, що еквівалентно близько 746,6 мільярда доларів. Ця сума, за його оцінкою, співставна з 28 роками нинішніх федеральних витрат РФ на охорону здоров’я або 30 роками фінансування освіти.

Пріоритетне фінансування армії та силових структур змушує російську владу обмежувати видатки на інші напрямки, — зазначив провідний експерт російського Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування Еміль Аблаєв. Він додав, що можливості постійно наповнювати бюджет шляхом підвищення податків поступово вичерпуються. Минулого року доходи бюджету виявилися на 3 трильйони рублів нижчими за план, навіть попри підвищення податку на прибуток та утилізаційного збору. Цього року, хоча уряд підвищив податок на додану вартість до 22%, дефіцит бюджету за підсумками першого півріччя вже наблизився до 6 трильйонів рублів, і до кінця року, за прогнозом Аблаєва, може зрости до 7 трильйонів рублів.

Ці фінансові маневри відбуваються на тлі заяв президента України Володимира Зеленського, який акцентував увагу на намірах Росії залучити ще приблизно 30 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї. За його словами, у Воронезькій області РФ вже з червня триває підготовка до їхнього приймання. Окрім особового складу, Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет, що свідчить про розширення військового партнерства.

Раніше повідомлялося, що президент Росії Володимир Путін підписав указ про чергове збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ до 2 426 000 осіб, що на 27 тисяч більше. Це рішення підкреслює довгострокову стратегію Кремля щодо підтримки та посилення військової машини. Наприклад, видання The Moscow Times вже писало про те, що Путін доручив готувати бюджет до продовження війни.

«Зміцнення оборони країни» — один із головних пріоритетів при формуванні бюджету на найближчі три роки, — заявив Володимир Путін, окреслюючи ключові напрямки фінансової політики Кремля.

«Можливості постійно наповнювати бюджет шляхом підвищення податків поступово вичерпуються», — констатував Еміль Аблаєв, провідний експерт російського Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, підкреслюючи зростаючі фінансові виклики для російської економіки.

Поточні фінансові рішення та стратегічні плани Кремля вказують на рішучість продовжувати військову кампанію, покладаючись на внутрішні ресурси та скорочуючи цивільні видатки. Це створює напругу у російській економіці та ставить під сумнів спроможність країни підтримувати високий рівень життя громадян у довгостроковій перспективі. Проте, зважаючи на наявні дані, російська влада готова платити цю ціну, продовжуючи курс на мілітаризацію.