НАТО долає спад: як війна в Україні змусила відновити виробництво вибухівки

Після завершення холодної війни західні держави, переконані у достатніх запасах, перенесли значну частину виробництва вибухівки та пороху до Азії, задля скорочення оборонних бюджетів та через екологічні ризики. Сполучені Штати та Європа закрили більшість своїх заводів, залишаючись з 11 підприємствами з 32 у США та одним заводом тротилу в Європі з семи, що були у 1978 році.

Стратегія Пентагону десятиліттями була зосереджена на використанні обмеженої кількості дорогих високоточних боєприпасів з комп'ютерними чипами. Західні армії до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вважали свої запаси та виробничі потужності адекватними.

Проте, повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало переломним моментом. Війна викрила вразливість західних країн, їхню залежність від глобальних ланцюгів постачання та неготовність швидко нарощувати виробництво боєприпасів. Зростання попиту з боку України, Росії та західних держав призвело до того, що вартість тротилу з 2024 року зросла майже в чотири рази. Ця ситуація також спричинила дефіцит бавовни, необхідної для виготовлення вибухових речовин для артилерійських боєприпасів.

У відповідь на кризову ситуацію, країни НАТО розпочали активну роботу над відновленням власного виробництва. За підрахунками The Wall Street Journal, наразі реалізується щонайменше 24 нові проєкти з виробництва пороху та вибухових речовин. США планують відновити виробництво тротилу та трьохосновного пороху, що не випускався з 1986 року, а Велика Британія до 2030 року має намір завершити будівництво щонайменше шести нових заводів.

Попри всі зусилля, процес відновлення йде повільно та з перебоями. Керівник компанії Regulus Global Вілл Сомеріндайк зазначає, що швидко змінити ситуацію не вдасться через відсутність необхідного ланцюга постачання. Виробництво енергетичних речовин, таких як паливо для запуску боєприпасів або вибухова речовина для ураження цілі, є небезпечним, токсичним і складним. До того ж, компанії в Європі та США стикаються з високими регуляторними перешкодами, тоді як виробники в Росії та Китаї мають менше обмежень.

Наразі США залежать від імпорту тротилу, зокрема з Польщі. Проте польська компанія Nitro-Chem вже повідомила американським клієнтам про неможливість гарантувати стабільні поставки. Запуск нових виробничих потужностей затримується приблизно на вісім років, а обсяги виробництва гексогену (RDX) та IMX досі залишаються на рівні 2017 року, попри проєкти з їхнього розширення, згідно з даними речника армії США. Термін збільшення виробництва перенесено приблизно на 2030 рік.

Для виробництва боєприпасів потрібні так звані «енергетичні речовини», які є токсичними та небезпечними у використанні. Це паливо для запуску боєприпасу або вибухова речовина для ураження цілі. У 1978 році в США діяло 32 державні заводи з виробництва боєприпасів, а в Європі – сім підприємств з виробництва тротилу.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль спростив правила для виробників вибухівки, які бажають будувати нові заводи. Це створює асиметрію порівняно із західними країнами, де існують суворі регуляторні вимоги. Згідно з матеріалом, який йдеться у The Wall Street Journal, майже 50 мільярдів доларів із запропонованого адміністрацією Трампа оборонного бюджету в 1,45 трильйона доларів планується спрямувати на розвиток видобутку критично важливих мінералів, виробництва хімічних речовин та енергетичних матеріалів. Минулого року армія США відновила роботу золотого рудника в штаті Айдахо задля доступу до хімічної речовини, яку використовують майже у третині всіх військових боєприпасів. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

«Війна в Україні та інших країнах знову зробила великим попит на боєприпаси, зокрема артилерійські снаряди, для виробництва яких потрібен зовсім інший ланцюг постачання. США та країни Європи поки не мають такого ланцюга, тому не можуть повністю самостійно забезпечувати себе необхідними боєприпасами, а змінити цю ситуацію швидко не вдасться», — пояснив Вілл Сомеріндайк, голова компанії Regulus Global.

Президент Інституту виробників вибухових речовин Кларк Міка зазначив: «Причиною цього стала війна в Україні, а з 2024 року ціна на тротил зросла майже в чотири рази».

Історія західних країн у відновленні виробництва вибухівки – це не лише про повернення заводів, а й про переосмислення безпекових пріоритетів та утвердження самодостатності. Хоча шлях виявився довшим і складнішим, ніж очікувалося, війна в Україні стала каталізатором необхідних змін, що формують нове оборонне майбутнє НАТО.