Електронні гроші під прицілом: Мін'юст дозволив арештовувати віртуальні гаманці боржників
Електронні гроші під прицілом: Мін'юст дозволив арештовувати віртуальні гаманці боржників

Електронні гроші під прицілом: Мін'юст дозволив арештовувати віртуальні гаманці боржників

В Україні запрацював новий порядок примусового стягнення боргів, затверджений наказом Міністерства юстиції №1837/5. Документ переводить усе виконавче провадження в єдиний цифровий формат — і це кардинально змінює правила гри для тих, хто має заборгованість.

Як повідомляє Судово-юридична газета, раніше автоматизована система переважно лише блокувала кошти на рахунках боржника. Тепер ідеться про повноцінний механізм: від встановлення рахунків і накладення арешту до примусового списання грошей та їх перерахування стягувачу.

Від арешту до автоматичного списання

Головна зміна — сама модель виконання рішень. Автоматизована система виконавчого провадження тепер охоплює всі етапи: отримання інформації про рахунки боржника, накладення арешту, формування платіжних інструкцій, примусове списання коштів і навіть погашення електронних грошей із подальшим перерахуванням на рахунок виконавчої служби.

По суті, створюється єдиний цифровий ланцюг — без паперового документообігу між більшістю учасників процесу. Усю взаємодію забезпечують прикладні програмні інтерфейси із криптографічним захистом, а достовірність документів підтверджують кваліфіковані електронні печатки.

Арешт банківських рахунків за комунальні борги в Україні
Арешт рахунку боржника — тепер система охоплює повний цикл стягнення Перший бізнесовий

Електронні гроші прирівняли до звичайних

Окрема й, мабуть, найбільш несподівана для багатьох новація: електронні гроші офіційно стали таким самим об'єктом примусового виконання, як і кошти на банківських рахунках. Відтепер виконавці можуть:

  • отримувати інформацію про електронні гаманці боржника;
  • накладати на них арешт;
  • примусово списувати електронні гроші;
  • пред'являти їх до погашення з перерахуванням отриманих коштів на рахунок ДВС або приватного виконавця.

Інакше кажучи, користування віртуальними гаманцями більше не гарантує уникнення виконання судового рішення. До системи підключаються не лише банки, а й небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей та інші фінансові установи.

Банкам відвели лише годину

Ще одне нововведення — жорсткі часові рамки. Інформаційні системи банків та платіжних сервісів зобов'язані щогодини перевіряти наявність нових документів від державних або приватних виконавців. Після отримання електронного запиту фінансова установа має невідкладно підтвердити його прийняття, а відповідь — чи є в боржника рахунки, їхні реквізити, вид і залишок коштів — надати не пізніше ніж за годину робочого часу.

Платіжні інструкції на примусове списання у гривні передаватимуть до банку стягувача електронними каналами вже наступного робочого дня після створення. Документи щодо іноземної валюти та електронних грошей на перехідний період направлятимуть у паперовій формі, однак після повного запуску електронної взаємодії цей процес стане повністю цифровим.

Скільки грошей залишать боржнику

Попри автоматизацію, законодавство зберігає певні гарантії. На період воєнного стану фізична особа-боржник має право здійснювати видаткові операції з одного поточного рахунку в одному банку на суму, що не перевищує два розміри мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2026 року — тобто 16 000 гривень на місяць. На ці кошти стягнення не звертається.

Водночас фахівці попереджають про технічні ризики: постійна робота системи в режимі нон-стоп означає, що будь-які збої в інформаційних системах фінустанов можуть призвести до затримок зі зняттям арешту навіть після повного погашення заборгованості.

Джерело матеріала
loader
loader