Росія масово виробляє ракету-гібрид "Бандероль": як Україна протистоїть загрозі

Наприкінці липня Головне управління розвідки Міністерства оборони України зробило важливу заяву: Росія перейшла до серійного виробництва нової легкої крилатої ракети «Бандероль». Ця подія викликала стурбованість серед українських фахівців, адже ракета вже застосовується для ударів по портах та складах на півдні України.

Експерти ГУР, які представили уламки цієї ракети на пресконференції, зазначили, що її конструкція постійно вдосконалюється. Хоча «Бандероль» вже минула етап випробувань, розробники продовжують працювати над її покращенням. Це створює постійні виклики для української протиповітряної оборони.

Особлива небезпека «Бандеролі» полягає в її характеристиках та здатності обходити вже існуючі системи захисту. Ракета має швидкість 550–600 км/год і дальність польоту 350–400 км, що робить її швидшою за деякі дрони-камікадзе. Вага бойової частини ОФБЧ-150 становить 150 кг, з яких 50 кг припадає на вибухівку.

Запускають її з вертольотів Мі-28, наземних пускових установок, розташованих в тимчасово окупованому Криму, та раніше — з розвідувально-ударного БПЛА «Оріон». Основні цілі – нерухомі об'єкти з відомими координатами: портова інфраструктура, логістичні вузли, термінали та продовольчі склади. Ракета не використовується для ураження рухомих цілей чи кораблів.

Під час дослідження збитих або нездетонованих ракет українські фахівці виявили значну кількість іноземних електронних компонентів. Деталі, виготовлені в США компаніями Cypress Semiconductor та Sipex Corporation, а також у Швейцарії (STMicroelectronics), Японії (Toshiba Semiconductor), Південній Кореї (Taejin Technology HTC Korea) та Китаї (JB Capacitors), використовуються в її конструкції. Ця інформація, поряд із серійними номерами деталей, передається міжнародним партнерам для посилення санкційного тиску та контролю за експортом.

Україна активно працює над протидією цій новій загрозі, передаючи зібрані дані міжнародним партнерам для посилення санкцій щодо виробництва озброєння. Відомо, що літом минулого року українські дрони атакували завод у Кронштадті, який випускає ці ракети, що свідчить про активні дії у відповідь.

Медіа «Мілітарний» опублікувало фрагмент носової частини ракети «Бандероль», що демонструвалася в залі пресконференцій. Фотографія показує циліндричну форму та загострений ніс ракети, орієнтовний діаметр якої становить близько 30 см.

За інформацією порталу ГУР War&Sanction, Україна проаналізувала 24 компоненти, з яких частина була виготовлена російською компанією АТ «ЧІП І ДІП», але більшість виявилися західного виробництва. Це підтверджує залежність Росії від іноземних технологій, що дає Україні та її партнерам важелі впливу.

«Бандероль» вже вийшла з етапу випробувань і перейшла до серійного виробництва», — зазначив експерт ГУР.

«Це створює для нас проблему, оскільки FPV-дрони-перехоплювачі проти цієї ракети не працюють», — пояснив неназваний експерт з ГУР.

Перед Україною стоїть складний виклик: протистояти новій російській ракеті «Бандероль», яка обходить традиційні засоби захисту. Виявлення іноземних компонентів у її виробництві відкриває нові можливості для посилення санкцій та обмеження доступу РФ до критично важливих технологій.