Як мрія Путіна про сучасні НПЗ стала мішенню для України – FT

Тринадцять років по тому цей об’єкт став символом іншого технологічного прориву — здатності України завдавати точних ударів углиб російської території та завдавати тривалої шкоди енергетичній інфраструктурі.

Аналіз Financial Times, опублікований 30 липня 2026 року, показує: пошкодження на кількох великих російських НПЗ зберігалися тижнями й навіть місяцями після атак.

За оцінками FT, з ладу вийшло понад 30 % фактичних і близько 45 % номінальних потужностей переробки.

Це спровокувало найсерйознішу паливну кризу в Росії з часів розпаду СРСР.

Туапсе: від «виняткової» установки до руїн.

Наприкінці квітня 2026 року Туапсинський НПЗ зазнав двох ударів.

Над портом піднімалися високі стовпи чорного диму.

За оцінкою FT, знищено понад десяток великих і середніх резервуарів загальною ємністю близько 80 тис.

Важливіше — безпілотники, ймовірно, вивели з ладу установку вторинної переробки, збудовану саме в рамках програми модернізації, яку вітав Путін.

Завод настільки старий, що фігурує на розсекречених знімках ЦРУ 1950-х років.

Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі, пояснює: такі установки переробляють важку низькоякісну нафту на легші продукти — дизель, авіаційне паливо та бензин.

Найвразливіші вузли радянської спадщини.

До найскладніших для заміни належать установки знесолення та зневоднення сирої нафти.

Одна з них нещодавно постраждала на Омському НПЗ — одному з найбільших у світі, розташованому за 2500 км від українського кордону.

Суміт Рітолія з аналітичної компанії Kpler зазначає: пошкодження таких вузлів зазвичай призводять до значно довших простоїв, ніж удари по резервуарах.

Останні можуть спричиняти масштабні пожежі, але часто ремонтуються швидше.

Супутникові знімки: ремонт іде повільно.

Супутникові зображення демонструють, наскільки повільно просуваються відновлювальні роботи.

Через понад місяць після великої пожежі над Москвою біла кришка великого нафтосховища досі лежить покрученою на місці падіння.

Три менші резервуари, насосна станція та труби, що з’єднують їх із рештою заводу, також мають видимі пошкодження.

Команда дослідників під керівництвом Фабіо Сабатіні з Римського університету Сапієнца виміряла нічне світіння навколо 29 великих російських НПЗ у період із червня 2022-го по травень 2026 року.

Після першого удару рівень випромінювання знизився на 30 % у радіусі 1 км і до 18 % у радіусі 5 км.

Зниження тривало понад 13 місяців на об’єктах, уражених торік.

Удари по військових об’єктах, транспортних вузлах чи паливних складах не давали порівнянного ефекту.

НПЗ «Кстово» в Нижньому Новгороді зазнав атак 18 і 20 травня.

За тепловізійними знімками німецької розвідувальної компанії Constellr, завод досі не працює.

На останньому доступному знімку від 18 липня на установці дистиляції відсутній тепловий слід.

Часткове відновлення і «дуже складна» ситуація на ринку.

Росія відновила частину потужностей завдяки поверненню в роботу Омського заводу.

Проте значна частка залишається непрацездатною.

Деніел Еванс, керівник глобального підрозділу з палива та нафтопереробки S&P Global Energy, називає поставки на і без того збалансований внутрішній ринок «дуже складною задачею».

Супутникові знімки також фіксують, що з 2022 року російські НПЗ розширили системи захисту від дронів.

Однак повторювані атаки можуть перевантажувати ці системи.

Російський бізнесмен, який побажав залишитися анонімним, порівняв українську тактику із середньовічною кавалерією, що наступає клином: «Торік захисні методи були ефективними.

Мережі можуть зловити один дрон, але коли три потрапляють в одну точку — фізично зупинити їх неможливо».