Іран відхилив ініціативу Оману щодо Ормузької протоки: деталі непростих переговорів

Історія можливого спільного управління Ормузькою протокою розгорнулася навколо пропозиції Оману створити механізм, який би дозволив Тегерану та Маскату поділити контроль над водним шляхом, а також запровадити добровільні збори із суден. Ця ініціатива мала на меті знизити ризики для міжнародної торгівлі, які виникають через регіональні конфлікти.

Іранські чиновники, хоч і поважають Оман як сусідню державу та важливого посередника, виступили проти моделі «50/50», яка передбачала б рівний розподіл контролю. Тегеран наполягав на тому, що кожна країна повинна самостійно контролювати свої ділянки протоки, без залучення інших держав і без зміни поточного статус-кво.

Кульмінацією цих переговорів стало офіційне відхилення Іраном пропозиції Оману. Високопоставлений іранський чиновник заявив, що план Оману не мав шансів на успіх, оскільки Тегеран виступає за те, щоб Іран та Оман контролювали свої ділянки протоки в межах своїх зон відповідальності, без залучення інших держав.

Іранський чиновник підкреслив, що вхідний маршрут і частина вихідного маршруту протоки мають залишатися під контролем Ірану, водночас Оман повинен контролювати ділянку протоки у власній зоні відповідальності. Тегеран також наголосив, що деякі південні маршрути, що проходять через територіальні води Оману, можуть створювати ризики для судноплавства.

Інші країни Перської затоки раніше підтримали пропозицію Оману. Ця ідея базувалася на успішній моделі управління Малаккською протокою, де Індонезія, Малайзія та Сінгапур спільно керують морським шляхом, збираючи добровільні внески для підтримки екології та рятувальних операцій.

Наразі Іран не бачить можливості для спільного управління, наполягаючи на існуючому порядку, згідно з яким кожна країна відповідає за свою ділянку, виключаючи будь-яке зовнішнє втручання або модель, що передбачає рівний розподіл контролю.

Ормузька протока, що з'єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, є критично важливим водним шляхом для постачання світової нафти. Через неї проходить значна частина світового морського трафіку, що робить її геополітично важливою точкою. Будь-які зміни в її управлінні мають прямий вплив на стабільність світового енергетичного ринку.

Пропозиція Оману щодо спільного управління, про яку писало Al Jazeera, передбачала не лише розподіл контролю, але й добровільні збори із суден для фінансування послуг, таких як захист екології та організація рятувальних операцій. Однак, за словами іранського чиновника, США та Саудівська Аравія нібито намагалися переконати Оман підтримати "нереалістичні плани", що могло вплинути на іранську позицію.

Як повідомляє Reuters, ці переговори відбувалися на тлі загальної регіональної напруженості, де кожна зі сторін прагне максимізувати свій вплив. Іран вважає Ормузьку протоку невід'ємною частиною своєї національної безпеки, що пояснює його жорстку позицію щодо контролю над водним шляхом.

Відповідно до джерела, про яке повідомляє агенція Reuters, Тегеран виступає за те, щоб Іран та Оман самостійно контролювали ділянки протоки в межах своїх зон, без залучення інших держав.

Іранське рішення підкреслює глибокі розбіжності щодо майбутнього управління Ормузькою протокою. Відмова від спільного контролю може зберегти поточну напруженість, залишаючи відкритим питання про більш широке міжнародне співробітництво в цьому критично важливому регіоні.