Трамп відмовив: Україна може залишитися без 300 ракет Patriot взимку

Напередодні зимового періоду, коли загроза російських обстрілів енергетичних об'єктів традиційно зростає, Україна зіткнулася з проблемою обмежених запасів ракет-перехоплювачів Patriot. Ці боєприпаси є ключовими для відбиття атак і захисту критичної інфраструктури, і їх нестача могла б спричинити гуманітарну катастрофу.

Володимир Зеленський, усвідомлюючи серйозність ситуації, звернувся до Дональда Трампа з проханням про передачу 300 ракет-перехоплювачів. Ці ракети мали стати частиною «зимового пакету» військової допомоги, що дозволило б посилити протиповітряну оборону України. Прохання стосувалося саме тих ракет, яких було б достатньо для ефективного відбиття можливих російських ударів.

Під час саміту НАТО в Анкарі американський лідер не погодився передати ці ракети. Замість цього Трамп запропонував Україні розглянути можливість отримання ліцензії на самостійне виробництво ракет-перехоплювачів. Це рішення викликало занепокоєння, оскільки запуск такого масштабного виробництва може тривати роками, а ракети потрібні Україні вже зараз.

Після відмови Зеленський повідомив про зустріч з представниками компанії Lockheed Martin, яка виробляє ракету-перехоплювач PAC-3, що входить до складу систем Patriot. Під час зустрічі обговорювалися перспективи спільного виробництва та обміну технологіями. Український президент зазначив, що команди вже працюють над конкретними рішеннями для якнайшвидшого переходу до спільного виробництва.

Однак Дональд Трамп 30 липня заявив, що США поки не впевнені щодо надання ліцензії на виробництво ракет Patriot. Він наголосив, що це «надзвичайно потужна зброя», і Вашингтон має бути обережним щодо того, кому надає такі ліцензії, оскільки вони не видають ліцензій на обладнання. Це свідчить про складність питання і відсутність остаточного рішення.

Ситуація з ракетами-перехоплювачами залишається невизначеною. Україна активно шукає альтернативні варіанти, зокрема розглядаючи можливість ураження пускових установок на території РФ. За словами одного з українських чиновників, без можливості уражати пускові установки всередині Росії «немає чіткого шляху через цю зиму».

За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, війна в Ірані скоротила американські запаси сучасних ракет Patriot приблизно на дві третини. Зараз США можуть мати лише близько 759 найсучасніших ракет цього типу. Прохання України стосувалося майже половини наявних американських ракет.

За даними військового оглядача Bild Юліана Рьопке, від моменту офіційного підтвердження домовленостей до появи готової ракети в Україні мине близько двох років. Він пояснив, що процес узгодження контрактів та питань інтелектуальної власності традиційно займає місяці. Таким чином, Росія зможе виготовити понад 1400 ракет «Іскандер-М», перш ніж Україна зможе виготовити свій перший перехоплювач Patriot. Видання The Atlantic пише, що не уточнюється, коли саме Зеленський звертався до Трампа із проханням передати ракети. Більше про Вікіпедія зазначає, що The Atlantic – це американський журнал і мультиплатформне видавництво, засноване в 1857 році в Бостоні.

«Президент і я обговорили ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot, а також кілька інших ідей, які можуть допомогти», — написав президент України Володимир Зеленський.

«Ми говорили про наші спільні можливості щодо Patriot та інших систем. Наші команди вже працюють над конкретними рішеннями, щоб якнайшвидше перейти до спільного виробництва та збільшити наші можливості із захисту людських життів», — зазначив глава держави.

«Це надзвичайно потужна зброя, і ми маємо бути дещо обережними щодо того, кому ми надаємо ліцензію. Ми, власне, не видаємо ліцензій на обладнання», — заявив президент США Дональд Трамп.

Попри активний пошук рішень та переговори з виробниками, відмова у швидкій передачі ракет Patriot та невизначеність щодо ліцензій на виробництво створюють значні ризики для України в переддень опалювального сезону. Майбутня зима може стати серйозним випробуванням для української протиповітряної оборони та енергетичної стійкості.