Вбили мільйони людей: ДНК мумій розкрила правду про те, як віспа потрапила до Америки

Віспа — давнє захворювання із жахливою історією, яке забрало життя близько чотирьох мільйонів корінних жителів Америки після прибуття європейських колонізаторів на нові землі. Раніше єдиним підтвердженням європейського походження хвороби та масового вимирання місцевих громад через повну відсутність імунітету залишалися лише історичні паперові документи.

Про це пише ScienceAlert.

Унікальна знахідка в Чилі

Дослідники з Ірландії та Чилі виявили генетичний матеріал вірусу натуральної віспи на двох природно муміфікованих тілах у північній частині країни. Ці неймовірні людські останки належать особам, які померли в період між 1492 та 1631 роками нашої ери.

Геноми знайденого вірусу виявилися майже ідентичними, що свідчить про одночасне інфікування обох людей невдовзі після прибуття європейців до Південної Америки. Це стало справжнім проривом у пошуку стародавніх генетичних доказів, які зазвичай надзвичайно важко виявити на останках через значний проміжок часу.

«Це характерно не лише для віспи, але й для стародавніх патогенів, людей та інших видів загалом», — пояснила біологічна антропологиня з Чилійського університету Констанца де ла Фуенте Кастро.

Еволюція смертоносного вірусу

Науковці назвали виявлену лінію вірусу CAM9 і змогли побудувати його своєрідне родинне дерево, де цей штам ідеально розмістився між середньовічними європейськими та сучасними варіантами. Картування родоводу показало, що еволюція збудника в Америці різко сповільнилася на пару століть, а потім знову прискорилася у 19-му столітті через масові кампанії вакцинації.

«Геноми CAM9 слугують знімком вірусної еволюції, допомагаючи нам зрозуміти, які еволюційні зміни вже відбулися до того, як віспа досягла Америки протягом раннього колоніального періоду», — зазначив генетик Шигекі Накагоме з Трініті-коледжу в Дубліні.

Наукова незалежність регіону

Окрім кращого розуміння поширення віспи та її мутацій, це дослідження підкреслює величезний археологічний потенціал таких країн, як Чилі. Відновлення стародавньої вірусної ДНК є надзвичайно складним завданням, тому отримання чітких доказів інфікування цих мумій стало визначним моментом для всієї команди.

«Хоча механізми, що лежать в основі цієї закономірності, потребують подальшого вивчення, це свідчить про те, що серйозні зміни в людській демографії та епідеміології могли вплинути на адаптивний ландшафт вірусу», — додав пан Накагоме.

Автори наукової роботи активно закликають до кращого балансу між ресурсами та фінансуванням науки для країн Глобального Півдня і Півночі. Вони наполягають на тому, щоб подібні унікальні знахідки аналізувалися та зберігалися саме в тих державах, де їх було знайдено.

«Якщо ми поставимо в пріоритет розбудову потенціалу замість експорту зразків, публікація може зайняти більше часу, але ці знання вкоріняться в регіоні, а не будуть вилучені з нього», — підсумувала Констанца де ла Фуенте Кастро.

Смерть / © Freepik Дональд Трамп / © Associated Press Олександр Іванов / © ТСН Ігор Оболєнський / © соцмережі