ЗСУ представили "Марічку" — власний аналог ChatGPT для командирів на полі бою

Центральний науково-дослідний інститут Збройних сил України презентував “Марічку” — закриту інтелектуально-інформаційну систему підтримки прийняття рішень на основі штучного інтелекту. Система розроблена за принципом великих мовних моделей на кшталт ChatGPT і має скоротити час ухвалення командирського рішення з 6–12 годин до кількох хвилин. Поява “Марічки” робить Україну однією з небагатьох країн у світі, де подібна система створена не в лабораторії, а безпосередньо в структурі збройних сил — і під впливом реального бойового досвіду.

Проблема, яку вирішує “Марічка”

Щоб зрозуміти значення розробки, треба зрозуміти, від чого вона рятує. За нормативами, командир полку чи бригади перед ухваленням рішення має опрацювати близько 20 різних документів — розвідувальні зведення, дані про сили і засоби, логістику, карти, оцінки втрат, плани взаємодії. Весь цей процес займає від 6 до 12 годин.

У сучасній динамічній війні, де ситуація змінюється щогодини, такий цикл ухвалення рішень є критичною вразливістю. “Марічка” призначена закрити саме цей розрив.

Що вміє “Марічка” і як працює

За словами представників інституту, система збирає, обробляє і верифікує дані, автоматично розраховує баланс сил і засобів, оцінює потребу в ресурсах і можливі втрати, моделює оперативну обстановку на інтерактивній карті з оновленням у реальному часі. Принципова деталь: “Марічка” не ухвалює рішень і не перебирає на себе повноваження командира. Вона пропонує аналіз, сценарії і варіанти — але фінальне слово залишається за людиною.

Цей принцип human-in-the-loop є стандартом для всіх сучасних військових ШІ-систем і відповідає вимогам як українського законодавства, так і доктрини НАТО. Система є закритою — тобто не підключена до відкритого інтернету і працює у захищеному контурі. Тестування на симульованих даних завершено успішно, наступний етап — інтеграція у реальні підрозділи.

Де це вже є у світі: від Palantir до CoA-GPT

“Марічка” з’являється у момент, коли гонка військового ШІ для підтримки рішень набрала повну швидкість.Найбільш задокументований приклад — американська система на базі Palantir і великої мовної моделі Claude від Anthropic, яка з початку 2026 року вбудована в усі бойові командування США. НАТО теж рухається в цьому напрямку: у березні 2026 року оголошено конкурс на агентні ШІ-системи для послаблення рішень противника: це вже не підтримка своїх командирів, а атака на цикл прийняття рішень ворога.

На академічному рівні американські дослідники ще у 2024 році представили CoA-GPT — систему генерації курсу дій (Course of Action) для польових операцій на основі GPT. Їхній висновок: LLM здатні генерувати тактично прийнятні варіанти дій у стандартних ситуаціях, але потребують верифікації людиною у нестандартних.

Чому державна розробка — це окрема цінність

Більшість військових ШІ-систем у світі створюється приватними компаніями — Palantir, Anduril, Shield AI, Helsing — і потім продаються або ліцензуються міністерствам оборони. “Марічка” — виняток: вона розроблена всередині самої армії, в ЦНДІ ЗСУ. Розробники кажуть:

Паралельно в Україні існують і приватні розробки у суміжній ніші: Delta — ситуаційна платформа з елементами ШІ, Aerorozvidka і низка стартапів із ШІ-наведенням для дронів. “Марічка” — перший відомий приклад саме LLM-системи підтримки командирського рішення, розробленої державним інститутом ЗСУ.

Що далі

Конкретних термінів розгортання у підрозділах ЗСУ поки не оголошено. Система пройшла перше тестування, але шлях від симульованих даних до реального штабу — завжди довший, ніж здається на демо-дні. Водночас сам факт презентації на публічному брифінгу свідчить: ЦНДІ ЗСУ вже готує ґрунт для широкого впровадження і шукає партнерів та фінансування. Назву “Марічка” в інституті пояснили просто: традиційне українське жіноче ім’я. Те саме, що й у повісті Михайла Коцюбинського — тільки замість гірської пастушки, яка чекає на свого козака, ця “Марічка” сама виходить на передову.

Джерело: Militarnyi