Іран готував удари по Україні, але вибачення Києва змінили плани

Історія почалася 25 липня, коли Іран звинуватив Україну в атаці на своє торговельне судно в Каспійському морі, назвавши це актом агресії та спробою розширити війну. Ця заява миттєво підняла ставки, оскільки Іран, ключовий військовий партнер Росії, розцінив інцидент як пряму загрозу.

Радник верховного лідера Ірану, генерал Мохсен Резаї, виступив із гучною заявою, повідомивши, що Тегеран був готовий завдати ударів по трьох об'єктах на території України. Цей рішучий крок був відповіддю на інцидент, який Іран інтерпретував як навмисну атаку.

Однак розвиток подій прийняв несподіваний характер. За словами Резаї, після звинувачень українська сторона негайно зв'язалася з Іраном, пояснивши, що атака була помилкою. «Ми вже були готові завдати ударів по трьох об'єктах в Україні. Але після того, як вони сказали, що це була помилка, ми, оскільки насправді не прагнемо війни, не захотіли її розпалювати», — сказав в ефірі державного телебачення Ірану Мохсен Резаї.

28 липня виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою МЗС Ірану Аббасом Арагчі. Україна запевнила, що не мала наміру атакувати цивільне судно чи людей, що дозволило запобігти подальшій ескалації. Арагчі, зі свого боку, заявив, що Іран очікує відшкодування збитків.

29 липня видання The New York Times, посилаючись на власні джерела, повідомило, що Іран дійсно розглядав можливість демонстративного удару балістичною ракетою по одному з українських морських портів. Цей сценарій, який міг би мати катастрофічні наслідки, вдалося скасувати завдяки інтенсивним дипломатичним зусиллям.

Наразі ситуація залишається напруженою. Хоча безпосередню загрозу ударів вдалося відвести, Тегеран продовжує наголошувати на своєму праві на «відповідні дії» у відповідь на атаки та вимагає відшкодування збитків, підкреслюючи тривалість невизначеності у відносинах.

Цей інцидент розгортався на тлі загальної напруженості, де Іран є ключовим військовим партнером Росії у війні проти України, постачаючи Москві ударні безпілотники та військові технології. Удар по судну в Каспійському морі, за повідомленнями аналітиків Defense Express, був частиною операцій СБУ із застосуванням далекобійних дронів, які уразили три судна, пов'язані з постачанням зброї з Ірану до РФ, а також нафтовидобувну платформу родовища «Філановського».

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос заявив, що прямий удар по Україні був би невигідним для Ірану, оскільки у відповідь Тегеран може отримати серйозні наслідки. Він зазначив: «А що це їм дасть? Одна справа — судна в Каспійському морі, які перевозять військові вантажі для Росії і тому є законними цілями. І зовсім інша — завдати ракетного удару по території України. В Ірані чудово розуміють, що у відповідь теж прилетить».

Представник ВМС України Дмитро Плетенчук, коментуючи заяви Ірану після ударів по цілях у Каспійському морі, наголосив, що думка держави, яка постачає Росії дрони та допомагає у війні, «є останньою, яка має хвилювати Україну». Крім того, іранський посадовець заявив, що Тегеран «не дозволить відкриття жодного маршруту, окрім іранського» в Ормузькій протоці, та пригрозив атакувати будь-який військовий корабель США, який використовуватиме «незаконний маршрут».

Попри відведення безпосередньої загрози, інцидент оголив крихкість міжнародних відносин та показав, наскільки швидко локальні конфлікти можуть перерости у масштабніші протистояння. Майбутнє взаємодії між країнами та шляхи відшкодування збитків залишаються невизначеними, що вимагає пильної уваги міжнародної спільноти до делікатних дипломатичних танців.