Хто може стояти за атакою мігрантів на Іспанію і до яких наслідків призвела ця криза

Останніми днями Сеута – крихітний іспанський анклав на півночі Африки – нагадувала поле битви.

Десятки тисяч мігрантів, переважно з Марокко, спробували дістатися території країни ЄС в хаотичних і небезпечних умовах.

Щонайменше 88 людей загинули.

Їхні тіла витягли з моря, де вони плавали поруч із покинутими надувними кругами та ластами.

Кількість прибулих, яких за оцінками було близько 50 тисяч, склала понад дві третини від чисельності постійного населення Сеути, що змусило місцеву владу заявити про надзвичайну ситуацію та гуманітарну кризу.

Пік кризи у Сеуті наразі вдалося подолати – майже усіх прибулих нелегалів видворили до Марокко, звідки вони прибули.

Однак ця історія підсвітила розбіжності між столицями ЄС щодо чутливого питання міграції.

Докладно про кризу і її наслідки – в статті журналістки "Європейської правди" Ірини Кутєлєвої Подвійна атака на Іспанію: чи втратить Мадрид участь у Шенгені через 50 тисяч мігрантів з Африки.

Далі – стислий її виклад.

Все почалось 30 липня, коли тисячі мігрантів одночасно намагалися потрапити до Сеути (міста, що межує з Марокко) як по суші, так і по морю.

Мігранти перетинали кордон, пливучи з надувними колами, автомобільними камерами та іншими імпровізованими засобами.

Нелегали також проривалися через прикордонні бар’єри та контрольно-пропускні пункти.

Нинішня міграційна криза не стала чимось новим для Сеути.

Подібні ситуації виникали й раніше, але їхній масштаб був непорівняно меншим.

Уряд вважає, що тригером нинішньої кризи стало рішення Верховного суду Іспанії, яке той ухвалив 8 липня.

Про його деталі – у повній версії статті.

Але те, що сталося 30 липня, схоже на скоординовану атаку.

День почався з проривів відносно невеликих груп мігрантів, що взялися обпливати хвилеріз.

За кілька годин це перетворилося на справжній потік людей, що перебралися на іспанську територію морем та сушею.

І є всі підстави не виключати, що влада Марокко була причетна до створення цього потоку.

Марокканську сторону хвилеріза зазвичай патрулюють жандарми цієї країни, які співпрацюють з іспанською Цивільною гвардією, щоб перешкоджати мігрантам перетинати кордон.

Однак, за даними іспанської влади, у дні найбільшого напливу мігрантів марокканські правоохоронці просто зникли.

Основна версія – це те, що гібридну атаку марокканської влади могло викликати нещодавнє зближення уряду Педро Санчеса з Алжиром, який є регіональним суперником Марокко.

Марокко заперечує будь-яку роль у нинішній кризі і пов’язує масову хвилю мігрантів із діяльністю "злочинних угруповань".

Наплив мігрантів швидко перетворився на політичний осередок напруги по всій Європі.

Зокрема, ця криза спровокувала дипломатичний конфлікт між Іспанією та Італією.

Прем’єрка Мелоні, яку наступного року чекають парламентські вибори, загострила антиміграційну риторику і накинулася з критикою на свого іспанського колегу Педро Санчеса.

В аеропортах та морських портах Італії проводять вибіркові перевірки пасажирів, що прибувають з Іспанії.

Різку позицію Італії підтримали й інші країни.

4 серпня Рада ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ збереться для обговорення міграційної кризи у Сеуті: лист з таким закликом підписали 22 лідери держав ЄС.

Вони закликають скасувати всі заходи, які можуть стати "факторами привабливості" для Європи.

І тут, найімовірніше, йдеться про суперечливе рішення Іспанії щодо легалізації сотень тисяч мігрантів.

Існує дуже висока ймовірність, що нинішня криза (особливо якщо вона загостриться) спонукатиме країни дедалі глибше закриватися і впровадити перевірки на своїх кордонах, що підриває саму суть Шенгену.

Докладніше – в матеріалі Ірини Кутєлєвої Подвійна атака на Іспанію: чи втратить Мадрид участь у Шенгені через 50 тисяч мігрантів з Африки.