Львів без нових трамваїв: на проєкти потрібно 200 млн євро, жодна лінія не будується

У медіа й соцмережах Львова регулярно спливають назви нових трамвайних ліній: Мазепи, Миколайчука, Рясне, Винники. Але яка з цих новин — реальний проєкт із фінансуванням, а яка — лише ідея чи передвиборча обіцянка? Громадська організація "Зручне місто" детально проаналізувала стан справ у львівському електротранспорті, і висновки невтішні.

Станом на липень 2026 року у Львові не ведеться жодних будівельних робіт із прокладання нових трамвайних колій. Водночас готова проєктна документація є одразу для трьох напрямків: Миколайчука – Щурата (частковий грант Франції — 5 млн євро, потрібно ще близько 90% суми), Замарстинівська – Мазепи та Коперника. На стадії проєктування перебуває лінія Личаківська – Бахматюка, яку фінансує забудовник. Решта — Пасічна – Медової Печери, Вернадського – Автовокзал, Рясне, Винники — існують лише у вигляді планів без жодного фінансування.

Загальна вартість завершення наявних проєктів оцінюється щонайменше у 200 мільйонів євро — і це без нових вагонів (від 2 млн євро за одиницю) та депо. Для порівняння: єдиний реалізований після розвалу СРСР масштабний проєкт — трамвай на Сихів — коштував 30,5 млн євро у 2014–2017 роках, а ще 27 млн євро пішло на закупівлю трамваїв "Електрон".

Чому трамвай — найдорожчий транспорт Львова

Попри поширений міф про дешевизну електротранспорту, трамвай — найдорожчий вид громадського транспорту. За даними на квітень 2026 року, вартість одного вагоно-кілометра у Львові становить 191,22 грн. Для порівняння: тролейбус обходиться в 155,97 грн за кілометр, автобус — близько 100–110 грн, а маршрутки — ще дешевше. У містах Польщі чи Чехії ці показники щонайменше на 30% вищі.

Через те, що трамвайна мережа Львова не розвивалася десятиліттями й охоплює лише частину міста, трамвай фізично не може взяти на себе більшу частку пасажирів. За статистикою "Леокарт", 75% поїздок у громадському транспорті Львова припадає на автобуси, 16% — на трамваї, і лише 9% — на тролейбуси. Для порівняння: у швейцарському Цюріху більшість поїздок відбувається саме на трамваях, а автобуси й тролейбуси виконують допоміжну функцію.

Що можуть збудувати першим

Найефективнішим і найдешевшим проєктом аналітики називають відновлення трамвайної колії на вулиці Коперника. Довжина ділянки — лише 0,32 км, однак моделювання показало пасажиропотік у 9434 пасажирів на добу. Ця колія вже існувала раніше, але була демонтована — як і чимало інших трамвайних ліній Львова за останні сто років.

Другий перспективний напрямок — Замарстинівська – Мазепи. Ця лінія ідеально вписується в класичну діаметральну схему: трамвай проходить через усе місто від одного житлового району до іншого через центр. За оцінками, вона могла б суттєво розвантажити автобусні маршрути північної частини міста.

Трамвайна мережа Львова здебільшого залишилася в межах міста до 1939 року. У радянський період єдиним великим проєктом стала лінія по вулицях Сахарова та Княгині Ольги у 1980-х — і та недобудована. За 35 років незалежності з нуля збудували лише "сихівську електричку".

Як повідомляє Point Lviv з посиланням на ГО "Зручне місто", ключова проблема — не лише у відсутності грошей, а й у тому, що більшість планів розвитку мережі дублюють одне одного в різних містобудівних документах: Генплані (2010), Плані сталої мобільності (2020), Концепції "Львів 2030" (2021) та Плані електромобільності (2023). Жоден із них не має гарантованого фінансування під будівництво.