Поліг під час виконання завдання на Донеччині. Згадаймо Владислава Донія
Поліг під час виконання завдання на Донеччині. Згадаймо Владислава Донія

Поліг під час виконання завдання на Донеччині. Згадаймо Владислава Донія

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Донія.

Захисник Владислав Доній на псевдо Владос поліг 12 жовтня 2025 року біля села Гришине Донецької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Йому навіки 25. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал». 

Владислав Доній народився 8 вересня 2000 року в селі Липняжка на Кіровоградщині. Жив у сусідньому селищі Добровеличківка. У дитинстві займався футболом і здобував нагороди на змаганнях. Після школи опанував фах маляра-штукатура та займався ремонтами. Захоплювався автомобілями й мотоциклами. Гарно співав, а також мав хист до роботи з металом – виготовляв мангали, диски, лавки та інші вироби. 

Під час повномасштабної війни у січні 2023 року долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 21-й окремій механізованій бригаді, а в червні 2025-го перевівся до 9-ї окремої бригади безпілотних систем «Аероскіфи». 

Захисник Владислав Доній на псевдо Владос долучився до лав ЗСУ у січні 2023 року
Захисник Владислав Доній на псевдо Владос долучився до лав ЗСУ у січні 2023 року
фото: платформа пам'яті «Меморіал»

«Ми з Владом познайомилися у восьмому класі. У дев’ятому почали зустрічатися. Сильно кохали одне одного. Дуже рано в нас народилася донечка. Чоловік намагався дати нам усю свою любов. Потім у нас з'явився син. Владислав не міг натішитися. Поліна й Артем дуже сумують за ним. Син говорить: «Я хочу бути таким, як тато. Мам, а памʼятаєш, як він грався зі мною?». 

Мій чоловік був прекрасною людиною. Завжди всім допомагав, міг дати слушну пораду, підтримати. Він збирався написати пісню про нашу родину, але так і не встиг. Мріяв піти у відпустку наприкінці жовтня і разом поїхати на відпочинок у Карпати. Після закінчення війни планував подорожувати українськими містами, в яких ще не був», – розповіла дружина Карина. 

Владислава відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни» та медаллю «За відвагу».

Поховали воїна в селищі Добровеличківка. 

У нього залишилися дружина, донька, син і батьки. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Джерело матеріала
loader
loader