Невтомний пошуковик: як Олексій Юков повертав загиблих додому 27 років

У Володимирському соборі в Києві зібралися сотні людей, щоб віддати останню шану Олексію Юкову. Церемонію прощання очолив митрополит Епіфаній. Після богослужіння громада перемістилася на Майдан Незалежності, де продовжила прощатися з героєм, який усе життя присвятив пошуку та поверненню домівок тим, хто загинув на війні. Фотографії з прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві ви можете побачити тут.

Олексій Юков, уродженець Слов'янська, бачив у своїй роботі не просто місію, а внутрішній обов'язок. «Казав, що він повинен просто це робити, що він їх відчуває. Він завжди казав усім, що він поверне», — згадувала донька його дружини. Це прагнення було настільки сильним, що навіть після важкого поранення у 2022 році, коли він підірвався під час пошуків та втратив око, Юков повернувся до роботи. «Він ще не міг нормально ходити, а вже туди повернувся і все одно забрав тіла», — додала вона.

Трагічна подія, що обірвала життя Олексія, сталася 5 серпня в Лиманській громаді на Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав, підірвався на ворожій міні. Ця звістка сколихнула всю спільноту пошуковців та тих, хто знав його відданість справі. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Суспільне».

Його дружина під час прощання розповідала про небезпеки, з якими Олексій стикався щодня, та про його непохитну повагу до загиблих. Вона підкреслила важливість його роботи, яка полягала не лише у фізичному поверненні тіл, а й у збереженні гідності та пам'яті. Фотографії дружини Олексія Юкова під час прощання можна переглянути за цим посиланням.

Олексій Юков загинув миттєво, виконуючи свій обов'язок. Пошуковець Артур Сімейко, який був поруч у той трагічний момент, розповів, що керівник загону «помер із посмішкою на обличчі», залишаючись відданим своїй місії до останнього подиху.

З початку повномасштабного вторгнення Олексій Юков майже безперервно перебував на роботі, бачився з родиною рідко. Проте його внесок у повернення тисяч тіл загиблих є неоціненним, і його спадщина житиме у діяльності загону «Плацдарм», який, за словами Євгенії Калугіної, продовжить свою роботу.

Олексій Юков був засновником Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм». До початку російської агресії організація займалася пошуком, ексгумацією та перепохованням загиблих воїнів часів Першої та Другої світових воєн. Після 2014 року, і особливо під час повномасштабної війни, команда переключилася на пошук та евакуацію тіл загиблих українських військових, цивільних та російських окупантів з районів бойових дій та сірої зони. Їхньою метою була подальша ідентифікація та повернення останків рідним.

За 27 років своєї пошукової діяльності група «Плацдарм» евакуювала майже 4000 тіл загиблих. Їхня робота неодноразово проводилася безпосередньо поблизу лінії фронту, де пошуковці працювали в умовах постійної загрози обстрілів. ГЛАВКОМ опублікував повідомлення про прощання з Юковим 8 серпня 2026 року, включивши відео з події.

«Я пишаюсь тим, що я твоя дружина, що я народила тобі доньку. Я хочу, щоб була повага до мертвих», — сказала дружина Олексія Юкова під час прощання.

«Він помер із посмішкою на обличчі», — розповів Артур Сімейко, пошуковець, який був поруч із Юковим у момент трагедії.

Життя Олексія Юкова є яскравим прикладом безмежної відданості та мужності. Його спадщина нагадує про те, що навіть у найтемніші часи є ті, хто віддає все заради інших, даруючи спокій родинам і зберігаючи гідність загиблих.