Чорнобиль: як Україна укріплює Зону відчуження проти повторного наступу

На початку повномасштабного вторгнення російські війська окупували Чорнобильську АЕС та прилеглі території на північ від Києва на кілька тижнів. Цей епізод підкреслив вразливість регіону та його стратегічне значення для російських сил, що прагнули підійти до столиці.

Сьогодні українська армія повністю контролює цю зону, однак пам'ять про перше вторгнення змушує діяти на випередження. Військові укріплюють Зону відчуження, готуючись до ймовірного повернення ворога з боку Білорусі, яка розташована всього за 15 кілометрів.

По всій Зоні відчуження з'явилися контрольно-пропускні пункти, розташовані кожні кілька кілометрів. На перехрестях доріг насипані траншеї та земляні вали з піщаного ґрунту. Для створення підземних оборонних галерей під піщаними пагорбами будівельники використовують деревину з навколишніх соснових лісів.

Однією з інноваційних тактик є встановлення антидронових сіток на високих металевих стовпах уздовж шосейних доріг. Цей метод, випробуваний на Донбасі, призначений для заплутування керованих дронів. Це свідчить про глибоке розуміння сучасних викликів гібридної війни.

Паралельно з укріпленнями, Україна стикається з іншою проблемою: пошкодженням захисної споруди над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Удар безпілотника у лютому 2025 року спричинив тривалу пожежу, яка знищила мембрану всередині конструкції, залишивши помітну діру в металевій оболонці, яку українці вже залатали.

Білорусь, хоч і не вступила у війну безпосередньо, залишається потенційною загрозою. Українські чиновники неодноразово попереджали про зростання ризику поширення війни на північну сусідню країну. Це посилює необхідність у постійній готовності Збройних Сил України до будь-яких несподіванок. У червні Президент Володимир Зеленський висунув Білорусі ультиматум щодо демонтажу ретрансляційних станцій, які Росія використовувала для координації ударів по Україні. Мінськ виконав цю вимогу, але пильність залишається.

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» пояснювало, що після удару новий безпечний конфайнмент втратив повну герметичність, хоча продовжує частково виконувати функцію екологічної ізоляції зруйнованого четвертого енергоблока. Навесні 2025 року на станції провели тимчасовий ремонт внутрішнього та зовнішнього облицювання для запобігання потраплянню опадів. Тоді ж Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило значні пошкодження споруди, зведеної за міжнародної підтримки. Вартість повного відновлення функціональності арки оцінюється в понад 500 мільйонів євро, а роботи мають бути завершені до 2030 року. Der Spiegel також висвітлив ці події.

Незалежні експерти попереджають: без термінового ремонту ризик обвалу конструкції зростатиме.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше заявляв, що міжнародні партнери вже почали озвучувати конкретні суми внесків, а сам проєкт реалізовуватимуть спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Історія Чорнобиля є яскравим прикладом того, як зони минулих трагедій стають аренами нових протистоянь. Поки Україна працює над захистом своїх кордонів, вона також прагне відновити інфраструктуру, що є символом міжнародної співпраці та безпеки. Майбутнє Зони відчуження залежить від успіху цих зусиль.