/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F0719c2e0eec83f3169e95305a942a151.jpg)
Головний урок з України: BILD показав секретну лабораторію НАТО у Вісбадені
НАТО перебудовує оборону східного флангу під досвід української війни. Датчики, безпілотники та системи ураження мають працювати в одній мережі, а рішення - ухвалюватися за хвилини. Журналістів вперше пустили до секретного командного центру Альянсу у Вісбадені та до інноваційної лабораторії, де військові працюють з новітніми дронами.
Як передає "Хвиля", про це пише BILD.
Центр розташований у землі Гессен, де живуть близько 23 тисяч американських військових, членів їхніх сімей та цивільних працівників. У "казармах Люціуса Д. Клея" програмісти, офіцери та інженери з країн НАТО готуються до можливого нападу Росії. У межах Eastern Flank Deterrence Initiative (Ініціатива стримування на східному фланзі) Альянс розробляє нову концепцію оборони: датчики, дрони й системи озброєнь мають блискавично обмінюватися даними через спільну мережу, щоб атаку противника виявляли і відбивали швидше.
Фахівець з безпілотників армії США капітан Ронан Сефтон формулює головний висновок з української війни коротко.
"Найважливіший урок з України полягає не в тому, що в українців найкращі безпілотники. Вирішальне значення має те, що їхні безпілотники розмовляють один з одним", - каже Сефтон.
Дрони-розвідники й датчики на землі виявляють цілі, радари та камери доповнюють картину, а штучний інтелект обробляє величезні масиви даних і розпізнає закономірності. За кілька секунд потрібна інформація йде до підрозділу, який має діяти.
"Раніше інформація йшла через безліч інстанцій. Сьогодні вона може надходити одразу від датчика до засобу ураження", - пояснює Сефтон.
Саме таку систему зараз створюють у Вісбадені. Над платформою для обміну даними між союзниками майже в режимі реального часу працюють офіцери зі США, Канади, Литви, Польщі, Німеччини та інших країн. Під час візиту журналістів литовський розробник керував безпілотником, який перебував за сотні кілометрів - у Литві.
"Як ви можете бачити, я керую безпілотником у реальному часі", - каже Йонас Лекявічюс.
"Мережа працює в реальному часі. Ми рухаємося з високою швидкістю", - додає канадський підполковник Майк Мендіка.
У командному центрі на великих екранах сходяться карти й потоки даних - трохи нагадує центр управління NASA. Рішення тут мають ухвалювати за лічені хвилини. Майор армії США Браян Гобек стверджує: якщо Росія нападе на країну НАТО, повідомлення про це швидко надійдуть до Вісбадена, а дії у відповідь можуть початися "приблизно за п'ять хвилин".
У лабораторії журналістам показали дрони, деталі яких виготовили на 3D-принтерах.
"Якщо ми можемо надрукувати нові деталі, ми тестуємо нові ідеї того ж дня", - пояснює майор Бен Шифф.
Розробки, на які раніше йшли місяці, тепер випробовують за кілька годин. Шифф визнає, що через це війна стає дешевшою. НАТО бачить у цьому перевагу.
"Ми хочемо використовувати безпілотні системи, щоб краще захищати наших громадян і солдатів", - каже Шифф.
Ще один урок з України: жодна технологія не гарантує тривалої переваги. Щойно на полі бою з'являється новий безпілотник чи нова система, противник розробляє контрзаходи. "Ми повинні адаптуватися швидше за нашого противника", - наголошує Шифф.
Тому Альянс робить ставку на системи, які можна постійно змінювати. Для майора Ендрю Пінгрі, який раніше служив в армії США, у цьому й полягає суть нової стратегії.
"Армії майбутнього, ймовірно, не будуть більшими. Але вони мають бути смертоноснішими", - каже він.
І вчитися вони повинні швидше за свого ворога. На думку експертів НАТО, від цього залежить, хто виграє війну - або чи почнеться вона взагалі.
Раніше "Хвиля" розповідала, як українські оператори дронів розгромили шведів на навчаннях НАТО. Також ми писали, чому майбутнє Альянсу переписують на українському полі бою.

