Головний урок з України: BILD показав секретну лабораторію НАТО у Вісбадені
Головний урок з України: BILD показав секретну лабораторію НАТО у Вісбадені

Головний урок з України: BILD показав секретну лабораторію НАТО у Вісбадені

НАТО перебудовує оборону східного флангу під досвід української війни. Датчики, безпілотники та системи ураження мають працювати в одній мережі, а рішення - ухвалюватися за хвилини. Журналістів вперше пустили до секретного командного центру Альянсу у Вісбадені та до інноваційної лабораторії, де військові працюють з новітніми дронами.

Як передає "Хвиля", про це пише BILD.

Центр розташований у землі Гессен, де живуть близько 23 тисяч американських військових, членів їхніх сімей та цивільних працівників. У "казармах Люціуса Д. Клея" програмісти, офіцери та інженери з країн НАТО готуються до можливого нападу Росії. У межах Eastern Flank Deterrence Initiative (Ініціатива стримування на східному фланзі) Альянс розробляє нову концепцію оборони: датчики, дрони й системи озброєнь мають блискавично обмінюватися даними через спільну мережу, щоб атаку противника виявляли і відбивали швидше.

Фахівець з безпілотників армії США капітан Ронан Сефтон формулює головний висновок з української війни коротко.

"Найважливіший урок з України полягає не в тому, що в українців найкращі безпілотники. Вирішальне значення має те, що їхні безпілотники розмовляють один з одним", - каже Сефтон.

Дрони-розвідники й датчики на землі виявляють цілі, радари та камери доповнюють картину, а штучний інтелект обробляє величезні масиви даних і розпізнає закономірності. За кілька секунд потрібна інформація йде до підрозділу, який має діяти.

"Раніше інформація йшла через безліч інстанцій. Сьогодні вона може надходити одразу від датчика до засобу ураження", - пояснює Сефтон.

Саме таку систему зараз створюють у Вісбадені. Над платформою для обміну даними між союзниками майже в режимі реального часу працюють офіцери зі США, Канади, Литви, Польщі, Німеччини та інших країн. Під час візиту журналістів литовський розробник керував безпілотником, який перебував за сотні кілометрів - у Литві.

"Як ви можете бачити, я керую безпілотником у реальному часі", - каже Йонас Лекявічюс.

"Мережа працює в реальному часі. Ми рухаємося з високою швидкістю", - додає канадський підполковник Майк Мендіка.

У командному центрі на великих екранах сходяться карти й потоки даних - трохи нагадує центр управління NASA. Рішення тут мають ухвалювати за лічені хвилини. Майор армії США Браян Гобек стверджує: якщо Росія нападе на країну НАТО, повідомлення про це швидко надійдуть до Вісбадена, а дії у відповідь можуть початися "приблизно за п'ять хвилин".

У лабораторії журналістам показали дрони, деталі яких виготовили на 3D-принтерах.

"Якщо ми можемо надрукувати нові деталі, ми тестуємо нові ідеї того ж дня", - пояснює майор Бен Шифф.

Розробки, на які раніше йшли місяці, тепер випробовують за кілька годин. Шифф визнає, що через це війна стає дешевшою. НАТО бачить у цьому перевагу.

"Ми хочемо використовувати безпілотні системи, щоб краще захищати наших громадян і солдатів", - каже Шифф.

Ще один урок з України: жодна технологія не гарантує тривалої переваги. Щойно на полі бою з'являється новий безпілотник чи нова система, противник розробляє контрзаходи. "Ми повинні адаптуватися швидше за нашого противника", - наголошує Шифф.

Тому Альянс робить ставку на системи, які можна постійно змінювати. Для майора Ендрю Пінгрі, який раніше служив в армії США, у цьому й полягає суть нової стратегії.

"Армії майбутнього, ймовірно, не будуть більшими. Але вони мають бути смертоноснішими", - каже він.

І вчитися вони повинні швидше за свого ворога. На думку експертів НАТО, від цього залежить, хто виграє війну - або чи почнеться вона взагалі.

Раніше "Хвиля" розповідала, як українські оператори дронів розгромили шведів на навчаннях НАТО. Також ми писали, чому майбутнє Альянсу переписують на українському полі бою.

Джерело матеріала
loader
loader