Ракетний терор РФ: ГУР розкриває плани Москви та нові загрози для України

На початку серпня стало очевидно, що російські окупаційні війська істотно нарощують темпи виробництва ракет та збільшують частоту обстрілів української території. Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-майор Вадим Скібіцький, розповів про цю тривожну тенденцію в інтерв’ю РБК-Україна.

Згідно з інформацією ГУР, у липні показники застосування крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 досягли 153 одиниць, що стало другим за величиною показником з початку року (більше було лише в лютому — 157). Водночас запуск балістичних та гіперзвукових ракет, таких як «Іскандер-М», РМ-48У з С-400 та «Циркон», сягнув абсолютного максимуму 2024 року — у липні було випущено 198 таких ракет.

Ці значні цифри є результатом тривалої підготовки та постійного нарощування виготовлення зброї. Зростання інтенсивності ударів фіксується ще з квітня: якщо тоді було випущено 61 балістичну ракету, то в травні — 107, а в червні — 134. Це свідчить про зміну тактики та перевиконання виробничих планів. Наприклад, виробництво Х-101 у липні було виконано на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — на 200%.

Росіяни роблять акцент на виробництві тих засобів ураження, які виявили ефективність і для яких у них є необхідна компонентна база. Наприклад, станом на 3 серпня було виготовлено 33 «Циркони» та 60 «Оніксів», що відповідає річному плану за державним оборонним замовленням РФ. При цьому, хоча виробництво гіперзвукових ракет «Кинджал» та Х-32 призупинено, вивільнені ресурси перерозподіляються на виготовлення балістики.

Окрім ракет, РФ значно збільшує виробництво ударних безпілотників. На серпень планується виготовити 11 тисяч БпЛА різних типів. Виробництво переорієнтовується на турбореактивні «Герань-4» та «Герань-5», які через вищу швидкість становлять особливу проблему для української ППО. В одній із нещодавніх атак частка турбореактивних безпілотників досягла 50%.

Зараз у пріоритеті Москви — ураження українського оборонно-промислового комплексу, логістики та енергооб'єктів, а також цивільної інфраструктури з метою дестабілізації ситуації та поширення паніки. Узимку цілями стануть системи електрики та теплопостачання. Росія також прискорює розгортання супутникової мережі «Рассвет», що має стати аналогом Starlink, вже вивівши на орбіту 16 супутників.

Інтервали між російськими атаками помітно скоротилися: якщо раніше ворог завдавав ударів раз на 10 днів або тиждень, то зараз обстріли відбуваються значно частіше. Ця інтенсивність безпосередньо залежить від обсягів виробництва озброєння. Загальна тенденція, за оцінкою української розвідки, залишається небезпечною: Москва продовжує збільшувати виробництво окремих типів ракет та одночасно адаптує безпілотники до нових умов бойових дій. Очікувати послаблення ракетно-дронового терору через коливання інтенсивності атак наразі немає підстав.

Незважаючи на проблеми з окремими компонентами ракетно-авіаційного озброєння та менше залучення авіації через технічні несправності літаків і крилатих ракет, Росія активно шукає альтернативні шляхи постачання. Критичні елементи, такі як системи навігації, росіяни отримують від американських, китайських, японських, тайванських, південнокорейських та європейських компаній. Крім того, активно використовують елементи цивільного призначення. Поблизу українського кордону вже розгортається північнокорейський ракетний підрозділ, а КНДР передала РФ 40 ракет KN-23 та KN-24.

«Якщо є певні типи ракет, які доходять до цілей – вони збільшують їхнє виробництво. Крім того, вони роблять акцент на виробництві тих засобів, для яких у них є комплектуючі», — зазначив заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.

«Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатись на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи. А тому завдання ГУР МО України разом з іншими складовими Сил оборони зірвати плани противника, діяти на випередження та наносити якомога більші втрати агресору», — підкреслив Скібіцький.

Україні необхідно готуватися до тривалого періоду високої інтенсивності російських ракетно-дронових атак. З урахуванням здатності РФ нарощувати виробництво та адаптувати тактику, захист неба та розвиток власного оборонного потенціалу залишаються ключовими завданнями для збереження життя та стабільності. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.