Керівники ТЦК під слідством: 76 підозр та тисячі "липових" рішень ВЛК

Національна поліція України активно посилює слідчу роботу, зосереджуючись на найбільш ризикованих сферах, пов'язаних із мобілізаційними процесами. Під прицілом опинилися дії територіальних центрів комплектування (ТЦК), оформлення бронювання та ухвалення рішень військово-лікарськими комісіями (ВЛК).

Тимчасовий виконувач обов'язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе заявив, що для нього принципово, аби закон діяв однаково як для військовозобов'язаних, так і для посадовців. Він підкреслив, що посада, звання чи будь-які ресурси не повинні бути захистом від відповідальності. Водночас важливо, щоб відповідальність була індивідуальною і ґрунтувалася на доказах, уникаючи перетворення викриття зловживань на кампанію проти всіх працівників ТЦК.

Від початку повномасштабного вторгнення поліцейські розслідували 428 кримінальних проваджень, що стосувалися сприяння в ухиленні від військової служби, створення фіктивних медичних довідок та незаконного переправлення осіб через державний кордон. Серед фігурантів цих справ є працівники та керівники ТЦК різного рівня.

Наразі слідчі повідомили про підозру 76 керівникам ТЦК. Крім того, триває перевірка обставин можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов'язаних. Також у фокусі уваги залишаються рішення військово-лікарських комісій: під час слідства було вилучено понад 83,5 тисячі постанов ВЛК, а 6,5 тисячі незаконних рішень вже скасовано.

За словами Цуцкірідзе, посилення слідчої роботи спрямоване не на формальне збільшення кількості справ, а на якість документування, встановлення всіх учасників схем та доведення матеріалів до суду. Цей процес є тривалим і може займати місяці, а інколи й роки, адже вимагає встановлення всіх учасників, перевірки кожного епізоду, дослідження документів та збору доказів, які витримають розгляд у суді.

Загалом 105 кримінальних проваджень вже скеровано на розгляд судів, тоді як в інших досудове слідство триває. Окрім того, відповідальність передбачена й для тих, хто безпосередньо ухиляється від призову за мобілізацією. За статтею 336 Кримінального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні 6 417 кримінальних правопорушень, до суду скеровано 6 162 обвинувальні акти.

Ці викриття відбуваються на тлі триваючої повномасштабної війни, коли чесність та прозорість у сфері мобілізації є критично важливими. Вони відображають ширшу проблему корупційних ризиків, які посилюються в умовах надзвичайного стану, і підкреслюють необхідність неухильного дотримання закону.

Такі події також мають вплив на суспільну довіру до державних інституцій. Важливо, щоб правоохоронні органи не лише виявляли зловживання, а й ефективно доводили справи до суду, забезпечуючи справедливе покарання винних та захист прав громадян, які мають законні підстави для звільнення від служби.

«Для мене принципово, щоб закон однаково діяв і для військовозобов'язаного, і для посадовця, який відповідає за мобілізацію або ухвалює рішення у складі ВЛК. Посада, звання, наявність будь-яких ресурсів не можуть бути захистом від відповідальності. Але так само важливо, щоб відповідальність завжди була індивідуальною і ґрунтувалася на доказах», — зазначив Максим Цуцкірідзе у коментарі Укрінформу.

«Йдеться не про формальне збільшення кількості справ, а про якість документування, встановлення всіх учасників схем і доведення матеріалів до суду», — пояснив тимчасовий виконувач обов'язків голови Нацполіції.

Історія розслідувань у ТЦК та ВЛК є нагадуванням про те, що справедливість і законність мають переважати навіть у найскладніші часи. Це важливий крок до зміцнення правової держави та відновлення довіри суспільства до системи. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.