Київ лідирує: 22 мільярди гривень та 200 МВт нових потужностей для зими

Урядом було погоджено схему фінансування «планів стійкості» для більшості регіонів у співвідношенні 80% на 20%, де левова частка мала надходити з державного бюджету. Хоча регіони вже внесли свої 20%, кошти з держбюджету ще не надійшли, що гальмує підготовку міст.

На цьому тлі Київ вирізняється особливими умовами: завдяки значним фінансовим можливостям столиця домовилася про розподіл 50 на 50 з урядом. Крім того, місто запустило власні програми, що не входять до державного плану, але суттєво посилюють енергетичну безпеку.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголосив, що в Україні цього року заплановано виконати обсяг робіт, який у 4-5 разів перевищує показники будь-якого попереднього року війни. «Ми вперше готуємось так, як мали готуватися завжди», — заявив він.

Попри амбітні цілі, багато з них не будуть повністю досягнуті за одне міжсезоння, адже роботи розраховані на 3-5 років. Основними проблемами залишаються хронічне недофінансування, надмірна зарегульованість галузі та гострий дефіцит інженерних кадрів.

Проте, в регіонах активно впроваджуються децентралізовані енергосистеми, будуються міні-ТЕЦ та закуповуються когенераційні установки. Лише в Києві до кінця року планується встановити 200 МВт таких потужностей, що додасть значної стійкості енергосистемі.

За даними міської влади, столиця вже виконала понад 50% робіт, передбачених планом стійкості, відновивши енергоблоки сумарною потужністю 350 МВт та створивши 1 ГВт додаткової теплової генерації. Загальний бюджет київського плану стійкості становить 22 мільярди гривень.

Загалом по країні зараз будується до 800 МВт когенераційних потужностей, при цьому ще близько 1800 МВт вже функціонує, включаючи старі газові ТЕЦ. Це вже є відчутним чинником для енергосистеми, що сприяє її стабільності.

Головним викликом, за словами експерта, залишається забезпечення безперебійного водопостачання та опалення взимку. Саме на цьому напрямку нині зосереджена найінтенсивніша робота, щоб запобігти можливим проблемам під час опалювального сезону.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначив, що Київ, на відміну від інших регіонів, які стикаються з проблемою невиплати коштів з національного бюджету, зумів домовитися про розподіл фінансування 50/50. «Більш-менш позитивно на цьому тлі виглядає Київ», — підкреслив він, вказуючи на більші фінансові можливості міста та його додаткові програми.

Попри всі труднощі та масштабність завдань, Україна готується до наступної зими краще, ніж до попередньої, а Київ виступає флагманом у цьому процесі. Це дає надію на стабільне проходження опалювального сезону та мінімізацію ризиків для мешканців.