Пролежали під водою століттями: археологи підняли частини Александрійського маяка

Археологи дістали з дна Середземного моря поблизу Александрії 22 масивні кам’яні фрагменти, які можуть бути частинами знаменитого Александрійського маяка — одного із семи чудес стародавнього світу. Деякі з піднятих блоків важать від 70 до 80 тонн.

Про це повідомило видання Daily Galaxy.

Роботи провели в межах археологічного проєкту PHAROS. Науковою частиною дослідження керує археологиня та архітекторка Ізабель Хайрі, яка представляє французький Національний центр наукових досліджень (CNRS) і Центр Александрійських досліджень (CEAlex). Операція відбувається під наглядом Міністерства туризму та старожитностей Єгипту.

Які фрагменти знайшли археологи

Серед піднятих на поверхню знахідок є великі дверні перемички та одвірки, поріг, масивні плити, що могли бути частиною основи споруди, а також елементи, призначення яких раніше не вдалося встановити. Дослідники також виявили частину пілона з дверима, оформленого в єгипетському стилі елліністичної доби.

На думку науковців, знайдені деталі могли бути частиною монументального входу до Александрійського маяка. Це також може свідчити, що в архітектурі споруди поєднувалися грецькі та єгипетські традиції.

Через вагу блоків підняти їх звичайним способом було неможливо — для операції залучили баржу та кран. Наступним етапом стане детальне вивчення знахідок і їхнє оцифрування за допомогою високоточної фотограмметрії. На основі великої кількості знімків фахівці створять точні тривимірні моделі кожного фрагмента.

Нові дані об’єднають із цифровими моделями понад 100 інших блоків, які протягом останніх десяти років відсканували безпосередньо на морському дні. У такий спосіб науковці планують крок за кроком відтворити Александрійський маяк у цифровому форматі.

На дні моря виявили тисячі об’єктів

Про руїни біля узбережжя Александрії стало відомо ще 1968 року, однак масштабне дослідження цієї території почалося пізніше. Під час підводних робіт 1994 року фахівці нарахували понад 3300 об’єктів. Серед них були сфінкси, обеліски, колони та великі гранітні блоки.

Уже 1995 року експедиція під керівництвом археолога Жана-Іва Емперора провела офіційну ідентифікацію та каталогізацію затоплених залишків. Відтоді дослідники вивчають цю ділянку близько трьох десятиліть.

Тепер учені намагаються зібрати своєрідну тривимірну головоломку. Цифрові моделі окремих деталей зіставляють, щоб перевірити різні гіпотези щодо конструкції маяка та послідовності його руйнування. Додатковими джерелами для реконструкції слугують стародавні тексти й зображення споруди.

Александрійський маяк — одне із семи чудес стародавнього світу

Александрійський маяк побудували на острові Фарос на початку III століття до нашої ери за наказом Птолемея I Сотера. Авторство проєкту традиційно приписують Сострату Кнідському.

Споруда сягала понад 100 метрів заввишки та була однією з найвищих, які на той час вдалося звести людям. Упродовж більш ніж тисячі років маяк слугував орієнтиром для кораблів, що прямували до Александрійського порту.

З часом споруда зазнала значних пошкоджень унаслідок землетрусів. Особливо руйнівним став землетрус 1303 року, після якого маяк уже не відновили. Пізніше його кам’яні елементи почали використовувати як будівельний матеріал. До 1477 року частина залишків стародавньої споруди увійшла до цитаделі Кайтбай, зведеної на місці маяка.

Водночас чимало фрагментів після руйнування опинилися в морі й залишалися там протягом століть. Саме ці блоки зберегли важливі архітектурні деталі, завдяки яким науковці тепер намагаються точніше встановити, який вигляд мало одне з найвідоміших чудес античного світу.

Бундесвер (ілюстративне фото) / © Bundeswehr Дим після вибухів. Алессандра Амбросіо та Бак Палмер / © Instagram Алессандри Амбросіо © Associated Press