Другий обвал за чотири місяці: що відбувається з Хотинською фортецею?

Пошкодження сталося з боку каньйону, де чотири зубці муру впали на зовнішній бік фортеці. Ця подія не несла загрози відвідувачам, адже небезпечну ділянку було огороджено ще після першого обвалу у квітні. Директорка заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська підкреслила, що руйнування було прогнозованим, оскільки після весняного інциденту частина конструкції залишилася без належної опори.

Після квітневого обвалу спеціальні комісії, до складу яких увійшли представники Міністерства культури, реставратори, конструктори та інженери, ретельно обстежили ділянку. Вони встановили, що відновлення цієї частини муру буде технічно надзвичайно складним. Основна проблема полягає у розташуванні стіни на стрімкому схилі каньйону, що унеможливлює застосування стандартних будівельних конструкцій та вимагає унікальних інженерних рішень.

Аварійні роботи не могли бути розпочаті без затвердженого проєкту, оскільки фортеця є пам'яткою національного значення, і будь-яке втручання в її конструкцію потребує комплексних досліджень та погоджень. Крім того, пріоритетом була безпека працівників, які мали б виконувати ці роботи в складних умовах. Про це розповіла Буйновська, пояснюючи, що поспіх у таких справах може призвести до ще більших ризиків.

Наразі у заповіднику тривають передпроєктні дослідження. Фахівці вже провели 3D-сканування об'єкта та георадарне обстеження території. Ці заходи мають на меті визначити особливості ґрунтів і можливі порожнини під землею, які можуть впливати на стабільність споруд. На основі цих даних будуть розроблені технічні рішення для майбутньої реставрації, яка охопить пошкоджену сторону фортеці, від південно-західної до північної башти, разом із комендантською вежею.

Окрім відновлення стін, планується вирішити й проблему водовідведення. Історичні джерела свідчать, що у фортеці колись функціонувала дренажна система, яку було засипано під час перебудов. Накопичення опадів на окремих ділянках негативно впливає на стан стародавніх мурів, тому відновлення ефективної системи водовідведення є важливим елементом майбутніх робіт.

Міністерство культури вже виділило близько 3 мільйонів гривень на розробку двох науково-проєктних документацій. Остаточну вартість реставрації буде визначено лише після завершення проєктування. Для фінансування безпосередніх робіт заповідник планує залучати міжнародних донорів та меценатів, адже збереження такої масштабної пам'ятки потребує значних ресурсів.

У 2000 році уряд України створив державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», який відповідає за утримання та ремонт цього унікального комплексу. Це підкреслює національне значення пам'ятки, що вимагає особливого підходу до її збереження.

Перший обвал стіни Хотинської фортеці стався 18 квітня, коли стався частковий обвал стіни. Після цього інциденту до фортеці прибули працівники ДСНС та представники заповідника, які одразу обмежили доступ до небезпечної ділянки.

Єлизавета Буйновська, директорка заповідника, наголосила: «Йдеться не про те, що роботи затягувалися. Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об'єкт, і всі спеціалісти, які його обстежували, наголошують, що подібні роботи трапляються вкрай рідко».

Буйновська також зазначила: «Ми хочемо не просто підготувати документи, а знайти рішення, яке реально збереже пам'ятку на багато років. Саме тому всі дослідження мають бути максимально точними».

Подальша доля Хотинської фортеці залежить від точності проведених досліджень та ефективності майбутньої реставрації. Це виклик не лише для фахівців, а й для суспільства, адже збереження історичної спадщини є спільним завданням, що вимагає ретельних зусиль та залучення всіх можливих ресурсів, щоб ця велична споруда продовжувала свідчити про минулі епохи для прийдешніх поколінь.