Міністр оборони Молдови: гучна відмова відповідати російською

Подія відбулася під час пресконференції, коли журналістка звернулася до Анатолія Носатого, розпочавши своє запитання російською мовою зі слів: «Пане Носатий, розкажіть нам…». За її словами, вона не встигла завершити фразу, коли міністр рішуче її перервав.

Анатолій Носатий, який обіймає посаду міністра оборони Молдови з 2021 року, швидко відповів румунською мовою: «Я вас не розумію». Ця несподівана відповідь, попри його CV, де зазначено володіння російською, стала каталізатором подальших подій.

Після цього журналістка швидко переформулювала своє запитання румунською мовою. Міністр вислухав її і висловив подяку за використання державної мови, підкресливши її добре володіння румунською. Лише після цього Носатий надав відповідь по суті запитання.

Цей епізод одразу ж привернув увагу молдовських ЗМІ, зокрема NewsMaker, яке зазначило, що в офіційному резюме Анатолія Носатого вказано, що він володіє румунською як рідною, а також російською, англійською та французькою мовами. Це викликало питання щодо причин такої демонстративної відмови.

У біографії Носатого також є цікаві деталі, що стосуються України. У 1990–1992 роках він навчався у Київському вищому загальновійськовому командному училищі, де проходив курс тактичної розвідки. З 1992 по 1994 рік він проходив курс піхотної підготовки у військовому навчальному закладі в Одесі. Попри ці зв'язки, офіційних даних про його інше відношення до України, окрім навчання, немає, оскільки міністр народився в Кишиневі.

Подія підкреслила глибину мовних та політичних розбіжностей у Молдові, де проросійські сили традиційно підтримують ідею «молдовської мови» та виступають проти зближення з Румунією, тоді як прозахідні сили наполягають на її румунському походженні та інтеграції з Румунією. Україна також офіційно відмовилася від терміну «молдовська мова», визнавши державною мовою Молдови румунську.

Питання мови в Молдові є чутливим і має глибокі історичні корені. Права політичні сили та націоналісти в Молдові виступають за зближення з Румунією та підтримують перейменування молдовської мови на румунську. На противагу цьому, критики об’єднання з Румунією та прихильники назви «молдовська мова» — це переважно проросійські політичні сили. Це створює постійну напругу в суспільстві та політиці Молдови.

На території історичного регіону Бессарабії, більша частина якого зараз є Молдовою, історично проживало багато етнічних українців. Незважаючи на це, багато з них або асимілювалися, або під впливом російської пропаганди орієнтуються на Росію. Наприклад, у селі Велчинець на півночі Молдови, поблизу кордону з Вінницькою областю, місцеві жителі критикують чинну владу та виступають за дружбу з РФ, про що розповідало ВВС. Це підкреслює складність геополітичних орієнтирів та вплив зовнішніх факторів на місцеві громади.

«Я вас не розумію», — рішуче відповів Анатолій Носатий румунською, перериваючи запитання журналістки.

«Дуже дякую, що ви розмовляєте державною мовою — румунською. Ви дуже добре нею володієте», — сказав Носатий після того, як журналістка переформулювала своє запитання.

Цей випадок з міністром оборони Молдови Анатолієм Носатим яскраво демонструє глибокі мовні та політичні розколи в країні, де навіть повсякденна взаємодія може набувати геополітичного значення. Історія ще раз підтверджує, що питання мови – це не лише про слова, а й про ідентичність, лояльність та майбутній курс держави.