Неочікуваний поворот: Як Європа зламала плани Путіна після Олімпіади-2022

На той момент у Москві вірили, що демократії Заходу роз'єднані та ослаблені, що дозволить їм легко реалізувати власні амбіції. Путін розраховував, що Європа не зможе консолідуватися, ґрунтуючись на досвіді 90-х років, коли під час балканських війн американцям довелося втручатися, оскільки європейські країни не діяли узгоджено. Це створювало підґрунтя для надій на повторення сценарію.

Розрахунок Кремля базувався на політичній підривній діяльності. Планувалося використовувати такі фігури, як Орбан, впливати на Словаччину та румунські вибори, а також робити ставку на "фальшиві стосунки" з Трампом. Через ці канали Москва сподівалася нав'язати неприйнятне для Києва та Європи перемир'я, зруйнувати трансатлантичні зв'язки та розвалити НАТО.

Проте, Європа відреагувала не так, як очікувалося. Замість розколу та слабкості, континент побачив загрозу та почав діяти. Оборонні бюджети країн ЄС майже подвоїлися за п'ять років, досягнувши 392 мільярдів євро у 2025 році. Це стало чітким сигналом готовності до відстоювання своїх інтересів.

Крім збільшення власних оборонних витрат, Європа активно підтримала Україну. Київ отримав кредитну лінію на 90 мільярдів євро, а по лінії НАТО цього року планується надати близько 70 мільярдів євро на зброю. Ці дії свідчать про зміцнення європейської єдності та рішучості.

Зараз, як зазначає Макмастер, для Путіна ситуація складається "дуже погано", оскільки Європа консолідувалася всупереч його очікуванням. Він вважав Захід слабким та роз'єднаним, але виявилося, що країни континенту не настільки слабкі, як він припускав. Кремль втрачає надії утримати війну в прийнятних для себе рамках, хоча його амбіції залишаються незмінними – відновлення імперії, що виходить далеко за межі України.

Ця історія підкреслює фундаментальну відмінність між авторитарними та демократичними системами. Хоча демократії можуть здаватися "незугарними" збоку, їхня сила полягає в здатності самокоригуватися без революційних потрясінь. Ця особливість дозволяє їм адаптуватися до нових викликів і виходити з криз сильнішими.

Історичний досвід Балканських війн 90-х років, коли Європа не змогла самостійно впоратися з конфліктом, міг стати основою для хибних розрахунків Кремля. Однак, сучасна реакція на агресію проти України демонструє новий рівень політичної волі та єдності серед європейських країн, що свідчить про глибокі зміни у світовому порядку.

"Для Путина сейчас все складывается очень плохо, потому что Европа подтянулась так, как он не ожидал. Он считал Запад слабым, разложившимся и разобщенным. Может, мы и разложившиеся, может, и разобщенные, но не настолько слабые, как он полагал", — зазначив Герберт Макмастер в інтерв'ю The Global Gambit.

Історія останніх років показує, що хоча розрахунки на розкол Європи здавалися Кремлю перспективними, рішуча реакція європейських країн та зміцнення їхньої співпраці стали неочікуваним викликом. Цей досвід може слугувати уроком для майбутніх геополітичних стратегій, підкреслюючи важливість єдності та стійкості демократичного світу.