Росія змінила тактику атак: чому "Герані" загрожують ППО України?

На початку 2026 року Україна стикалася з атаками, під час яких Росія запускала від 600 до 1000 безпілотників за один раз, намагаючись перевантажити протиповітряну оборону. Ця тактика вимагала від українських захисників максимального напруження сил та ресурсів.

Однак, за даними Інституту вивчення війни, ситуація змінилася. Росія суттєво зменшила кількість дронів у кожній атаці, тепер випускаючи від 150 до 300 БпЛА. Головна відмінність полягає у переході на реактивні моделі "Герань-4" та "Герань-5", виробництво яких зосереджено в особливій економічній зоні "Алабуга" в Татарстані та на інших підприємствах російського оборонно-промислового комплексу. Це підкреслює прагнення ворога до підвищення технологічності своїх ударів.

Головне управління розвідки України повідомило виданню "Мілітарний", що Росія припинила випуск старих модифікацій "Герань-3", повністю сфокусувавшись на нових моделях. Щомісяця виготовляється близько 3000 таких ударних безпілотників. Цей масштаб виробництва дозволяє Росії не лише підтримувати інтенсивність атак, але й нарощувати запаси.

Супутникові знімки за липень 2026 року підтверджують, що Росія активно розширює свої виробничі потужності, продовжуючи будівництво нових цехів на території "Алабуги". Станом на серпень 2026 року країна-агресор вже накопичила близько 6200 безпілотників типу "Герань" для майбутніх атак. Цей арсенал свідчить про довгострокові плани та підготовку до подальших масованих ударів.

Нові реактивні дрони мають технічні можливості для ефективнішого прориву української протиповітряної оборони завдяки вищій швидкості та складності перехоплення. Це дозволяє Росії, використовуючи меншу кількість дронів, зберігати високу ефективність ударів. Крім того, окупанти активно застосовують балістичні ракети, користуючись дефіцитом протибалістичних перехоплювачів в України, що створює подвійну загрозу.

За оцінками Інституту вивчення війни, поточна зміна тактики є частиною постійного циклу наступу та оборони. Росія адаптується до можливостей української ППО, а Україна, в свою чергу, розробляє нові контрзаходи. Ця динаміка демонструє безперервну технологічну гонку на полі бою.

Ситуація, що склалася, підкреслює критичну важливість міжнародної підтримки для України у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони та антибалістичних перехоплювачів. Розвиток українських контрзаходів є ключовим фактором, що може змусити Росію знову змінити тактику, можливо, повернувшись до масованих "ройових" атак у спробі перевантажити оновлену систему захисту.

«У перспективі ситуація залежатиме від розвитку українських контрзаходів. Якщо Україна створить ефективні засоби для масового перехоплення реактивних БПЛА, РФ може знову повернутися до запуску більших груп безпілотників».

Попри зміну тактики, Україна продовжує відбивати повітряні атаки, що підкреслює стійкість та адаптивність її оборонних можливостей. Майбутнє протистояння буде значною мірою залежати від темпів розвитку та впровадження новітніх засобів перехоплення, які дозволять ефективно протистояти технологічним викликам з боку агресора.