Учениця показує палець, а винна вчителька: рішення суду обурило освітян

Деснянський районний суд Києва 29 червня 2026 року відмовив учительці математики у скасуванні догани, яку вона отримала після конфлікту з ученицею 10-го класу. Суд встановив, що педагогиня порушила вимоги педагогічної етики та посадової інструкції, зокрема вивела школярку з класу під час уроку, проводила відеозйомку на особистий пристрій та не виконала розпорядження керівництва. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «Судово-юридичнe газету».

30 березня 2026 року до 10-Г класу київської школи №250 перевелася нова учениця.

31 березня між нею та вчителькою геометрії стався конфлікт. Під час другого уроку школярка почала кричати на педагогиню, після чого вчителька попросила її вийти з класу. Коли учениця повернулася, конфлікт продовжився. Того ж вечора мати школярки звернулася до школи із заявою про психологічний тиск та вигнання дитини з уроку.

1 квітня директорка створила комісію для службового розслідування. Під час одного з уроків була присутня соціальна педагогиня, однак вчителька не допустила до класу практичного психолога.

2 квітня педагогиня не пустила на урок заступницю директора та матір учениці, а також проводила відеозйомку на особистий пристрій без попередження.

Під час службової перевірки комісія встановила низку порушень, зокрема видалення учениці з уроку, приниження її перед однокласниками, зауваження щодо зовнішності та зору, відеозйомку без згоди батьків і невиконання розпоряджень адміністрації.

8 квітня директорка вимагала від вчительки письмових пояснень, але та їх не надала. 14 квітня педагогиня надала усні пояснення на засіданні комісії. 16 квітня комісія завершила перевірку та рекомендувала оголосити їй догану.

27 квітня директорка видала наказ про дисциплінарне стягнення. Вчителька оскаржила його в суді, але 29 червня Деснянський районний суд Києва не знайшов підстав для скасування догани. Суд зазначив, що виведення учениці з уроку підтверджене доказами та порушує її право на освіту, а відсутність письмових пояснень сама по собі не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

Суд послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої для законної догани роботодавець має довести, що працівник порушив свої трудові обов’язки і зробив це з власної вини. При цьому відсутність письмових пояснень працівника не означає автоматичного скасування догани, якщо саме порушення підтверджується іншими доказами. Пояснення є можливістю працівника захистити свою позицію, але їх відсутність не нівелює інші докази порушення.

У результаті Деснянський районний суд Києва відмовив учительці у задоволенні позову та залишив догану в силі. Судові витрати поклали на позивачку.

Ситуація викликала активне обговорення в соцмережах. Частина коментаторів наголосила на необхідності посилити захист педагогів та визначити чіткий алгоритм дій учителя у конфліктних ситуаціях.

Євген Ткаченко, викладач математики, репетитор та член Національної спілки журналістів України, закликав новопризначеного міністра освіти і науки звернути увагу на цю проблему. «Як не дій – винен буде вчитель», – зазначив він.

На проблему захисту педагогів звернув увагу і Святослав Корецький. Він вважає, що професія вчителя дедалі більше втрачає соціальний захист та повагу.

«Професія вчителя стала у нас однією з найнебезпечніших у соціально-моральному плані. Все йде до того, що діти будуть здійснювати навчально-виховний процес самі зі своїми батьками, паралельно масово деградуючи», – написав Корецький.

Лилия Опруненко також вважає, що педагоги залишаються без належної підтримки: «Куди ми котимося? Вчитель боїться учнів, батьків, у нього немає підтримки, захисту, тож і бажання вчити теж зникає. А що буде завтра – страшно уявити».

Олена Спориш окремо наголосила на неприпустимості виведення дитини з уроку: «Виганяти з класу дитину НЕ МОЖНА! Ні при яких обставинах».

Водночас частина коментаторів вважає, що вчителька сама обрала неправильний спосіб реагування на конфлікт. Кирило Миронов після ознайомлення з рішенням суду написав: «Все логічно. Непрофесійні дії вчителя в складній ситуації. Правильно: викликати психолога/директора/зауча та передати дитину».

Олександр Лєбєдєв вважає, що конфлікт не варто зводити лише до поведінки вчителя чи учениці. На його думку, проблема значно ширша – у загальному рівні культури та ставленні суспільства до освіти, закону й одне одного.

«Проблема не у вчителях і не в учнях. Проблема в загальному рівні культури. Він майже нульовий. Ми не вміємо спілкуватися – лаємось. Ми погано знаємо мову, неграмотно пишемо, книжок не читаємо. Ми не вважаємо освіченість достоїнством», – написав він.

Коментатор назвав описану ситуацію «малюсіньким шматочком вершини айсберга» та заявив, що змінити такі явища можна лише через підвищення загального рівня культури й поваги до себе та інших.

Інші читачі звернули увагу на роль батьків у вихованні дітей. Наталя Анікіна написала: «Необхідно посилити роль батьків у вихованні дітей, бо така поведінка учениці в школі під час уроку показує повну відсутність елементарних поведінкових навиків».

Тоня Чухрій також заявила про зниження поваги до педагогів: «Повне знищення поваги до вчителя. А що далі? Шановні батьки, надалі ви будете самі навчати своїх дітей або платити великі гроші в платній школі, яку не потягнуть навіть 15% сімей».

Надія Стебловська, яка, за її словами, вже не працює у школі, написала про знецінення професії: «Сьогодні вчительська робота дуже важка і відповідальна, але ВОНА ПОВНІСТЮ ЗНЕЦІНЕНА!!! А повинно бути так: Вчитель – навчає дітей! Батьки – правильно виховують своїх дітей! Діти – навчаються!!!»

Галина Сердцевич пов'язала ситуацію із загальною проблемою ставлення до педагогів: «При такому відношенні до вчителів не треба дивуватись, що скоро не буде кому вчити дітей».

Нагадуємо, це не перший випадок, коли у публічному просторі обговорюють складні умови роботи українських педагогів. Раніше «Главком» писав про проблему відтоку молодих учителів зі шкіл через низькі зарплати та значне робоче навантаження.