Приховані сумніви: чому союзники США в Затоці обговорюють відмову від американських баз

Лідери Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Кувейту та Бахрейну, які довгий час були надійними партнерами США, тепер відкрито висловлюють невдоволення політикою Вашингтона. Це невдоволення почало зростати після місяців конфлікту та продовження атак з боку Ірану та його проксі-сил у регіоні, що спричинило серйозні економічні та безпекові виклики.

Високопоставлений чиновник з регіону на умовах анонімності заявив, що "Трамп почав цю війну, а ми платимо ціну", підкреслюючи, що рівень гніву щодо США досяг найвищої позначки з лютого, коли відбулися перші американсько-ізраїльські удари по Ірану. Ця фраза стала відображенням загального настрою серед арабських еліт, які відчувають себе затягнутими в конфлікт, який вони не можуть контролювати.

Політика Трампа щодо Ірану описується як "хаотична" та "непередбачувана". Президент неодноразово погрожував новими ударами, але потім відступав, посилаючись на прогрес у переговорах. При цьому, остаточної угоди досі немає, а регіон продовжує зазнавати ударів у відповідь, що ставить під сумнів ефективність такої стратегії.

Як наслідок, деякі уряди країн Затоки вже почали обговорювати доцільність подальшого розміщення великих американських військових баз на своїх територіях. Хоча аналітики вважають, що радикальних змін у короткостроковій перспективі не буде, сам факт таких розмов свідчить про серйозне зниження довіри до Сполучених Штатів як надійного гаранта безпеки.

Нещодавнє підписання угоди про взаємну оборону між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном є яскравим сигналом для США. Цей пакт показує, що три потужні сунітські держави намагаються диверсифікувати свої партнерства у сфері безпеки, оскільки відчувають, що "США недостатньо" для їхнього захисту. Цей крок демонструє прагнення регіональних гравців шукати альтернативні шляхи забезпечення власної безпеки.

Незважаючи на зростаюче невдоволення, країни Затоки залишаються залежними від США у питаннях безпеки та постачання озброєння. Катар і Бахрейн досі приймають ключові американські бази, що свідчить про глибокі історичні зв'язки. Однак довготривала нездатність Вашингтона завершити конфлікт із Іраном підриває довіру, яку Дональд Трамп мав у регіоні як бізнес-орієнтований лідер.

Дослідники підкреслюють, що навіть до поточної війни американську військову присутність у регіоні часто сприймали як "необхідне зло". Тепер же, на тлі зростаючої нестабільності та хаотичної зовнішньої політики, сама необхідність цієї присутності все частіше ставиться під сумнів, що може мати довгострокові наслідки для геополітичного ландшафту Близького Сходу.

«Трамп почав цю війну, і ми платимо за це ціну», — зазначив один із чиновників Перської затоки, висловлюючи глибоке розчарування політикою США, як повідомляє The Washington Post.

Високопоставлений європейський посадовець прокоментував нову угоду про взаємну оборону між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном, зазначивши, що цей крок став "сигналом для Сполучених Штатів", який свідчить про те, що "США недостатньо" для забезпечення безпеки цих країн.

Представник Білого дому, коментуючи ситуацію, заявив, що "Іран зараз ізольований більше, ніж будь-коли раніше, внаслідок своїх терористичних дій", наголошуючи на успіхах американської дипломатії.

Попри всі виклики, арабські держави поки не мають життєздатної альтернативи десятилітньому партнерству з Вашингтоном, змушені покладатися на американське обладнання та розвіддані. Однак зростаюче невдоволення свідчить про те, що регіон перебуває на порозі переосмислення своїх стратегічних альянсів, і майбутнє американської присутності в Перській затоці залишається невизначеним.